TOU

Прийомна дочка тигра

В'єтнамські народні казки

Давно колись жили собі чоловік і жінка, ще молоді. У них скоро мала народитись дитина, коли помер чоловік. А була саме пора садити розсаду, і вдові хоч розірвись: і на поле біжи, й на город, а робота скрізь важка. Встає вдова рано-ранесенько — ще зовсім темно, цілісінький день працює до самої ночі, відпочити й не присяде, а роботи все одно лишається багато. Тільки-но збере рис — треба садити бавовник. Так і клопочися без кінця-краю то про рослини, що годують, то про рослини, що дають прядиво.
Одного разу сонце пекло немилосердно. А бавовникове поле мовби й меж не має. Від спеки в горлі зовсім пересохло, а воду жінка давно всю випила. Попереду ще багато нерозпушених рядків. Якщо жінка ходитиме по воду — багато часу прогає. І терпіти спрагу немає сили.
— Якби хто мені приніс води, — зітхає жінка, — і допоміг обробити поле, то, як народиться дочка, я б тому її віддала.
Втома і розпач так затуманили їй голову, що вона й не подумала, чи хто чутиме її слова.
А в кущах причаївся тигр. Він усе бачив і чув. Вистромив тигр голову й вітається до жінки.

Жінка перелякалася, хотіла тікати, коли чує: тигр говорить лагідно, — вона й заспокоїлась.
— Не бійся, людино, я тебе не чіпатиму! Бачу, що ти виполюєш бур’яни, прийшов подивитися, як ти працюєш. Руки в тебе вже зовсім ослабли. Ти щось допіру казала?
— Ні! — заперечила вдова. — Певно, ти почув, як шепоче вітер між листям!
— Ти кажеш неправду,— спокійно відповів тигр.
— Правду кажу. Тобі, мабуть, почулося щось у щебеті пташок.

Тигр вийшов з кущів.
— Навіщо ти так? — ласкаво сказав він.— Скажи мені, чого ти хочеш? Тобі чимсь допомогти?
Вдова не вміла хитрувати і повторила тигрові сказані в розпачі слова.
— Це правда? — перепитав тигр, і очі його заблищали.
— Правда, — підтвердила жінка з ваганням у голосі.

Тигр спустився крутим, майже прямовисним схилом до джерела, що било з кам’яного серця гори, набрав повне вухо води і, схиливши голову, приініс її вдові. Далі тигр велів удові посидіти в затінку, а сам прив’язав до хвоста серп і скосив усі бур’яни, а коріння повиривав кігтями, одночасно розпушуючи міжряддя. Бачить удова, як спритно працює тигр, і злякалася своєї обіцянки. Підвелася нишком і втекла. Тигр побачив це, але не гукнув. Вдова побігла ще швидше. По дорозі в неї знайшлася дитина. Тут уже тигр пустився за жінкою. Коли він прибіг, жінка була мертва. Тигр облизав дитину — це була дівчинка — і поніс її до себе в печеру. Він дуже любив дитину — як тигриця любить своє тигреня. Цілими днями він милувався дівчинкою, і очі його світилися ніжністю. В ліс по здобич тигр більше не ходив, зате зачастив у села — то шмат матерії вкраде, щоб у неї загорнути дівчинку, то рису, й м’яса поцупить і зварить для неї. Та як турботливо не піклувався він про дівчинку, вона дуже довго не починала ходити. То тигренята швидко починають бігати, а людську дитину спробуй вирости! Все важче було тигрові забезпечувати її їжею й одягом. Дівчинка підростала від сезону до сезону, коли в лісі опадало листя й виростало нове. От вона вже й на порі стала. Гарна дівчина, тільки без імені. Очі блищать, як вода в струмку. Шкіра ніжна, як хмаринки в синім небі. Що дужче вона підростала, то кращою ставала на вроду. Тигр усього їй понаносив — і ткацький верстат, і бавовни. Сам він не вмів ткати, але підгледів, як це роблять люди, показав дівчині — вона швидко й навчилася. І відтоді день при дні сиділа й невтомно ткала.

Ліс іще два-три рази поміняв листя. Руки дівчини човником снували над верстатом. Дівчина дуже любила тигра, ставилась до нього, як до батька, як до людини. Тигр і досі спершу добував рис і м’ясо для дівчини, а потім уже полював для себе. Гарна дівчина без імені безвихідно жила в гірській печері.
Щодня тигр ходив промишляти. Вранці піде й велить дівчині сидіти дома. Увечері повертається і ще здалеку гукає:
— А де це моя донечка? Спить чи ні? А що вона сьогодні робила?
Дівчина одразу йому відповідала щиро й лагідно, і теплою ласкою світились її очі:
— Я не сплю, таточку, підтримую вогонь, палю смолоскип, чекаю свого тата.
Тигр повертався додому вже в сутінках, і дівчина встромляла між камінням над входом в печеру сосновий смолоскип, щоб освітити дорогу тигрові. Тигр одразу лягав і доставав торбу з рисом і м’ясом. Далі вони варили їсти — смажили й пекли — і розмовляли, як у кожній щасливій і дружній сім’ї.

Одного разу ранком, схожим на безліч інших ранків, тигр подався на роздобутки, а дівчина сіла за ткацький верстат, постукує собі човником. І раптом здригнулась. Озирнулась — аж у дверях, що вели до печери, стоять двоє молодих хлопців з луками за плечима. Бачать, дівчина обернулася до них, вони усміхнулись і привіталися до неї.
Освоївшись, хлопці розповіли їй стільки дивного й цікавого, що дівчина забула про все на світі. Та раптом схаменулась і стала вмовляти хлопців, щоб ішли собі:
— Ой хлопці-молодці, ідіть не баріться. Ваші стріли не такі гострі, як пазурі в тигра. Ваші м’язи не мають такої сили, як тигрові. Батько ласкавий до мене, але жорстокий до інших. Він любить мене, але не знає жалості до незнайомих людей.
— Де твій дім, красуне? Звідки ти, хороша? Невже тобі не сумно за домом? — посміхаючись, не вгавали хлопці.
— Мій дім тут. Ідіть, кажу, хлопці. Бачите, сонячний промінь зачепився ген за ту брилу? Тигр ось-ось повернеться Я живу з тигром не знаю скільки холодних сезонів, не знаю скільки жарких. Батько мене любить, і я його люблю.
Хлопці умовляють дівчину без імені покинути тигра й піти з ними. Кажуть, що поза печерою, біля підніжжя ген тої гори, живе людське плем’я. Оскільки вона людина, вона повинна жити з людьми. Так не годиться, щоб людина жила з тигром. Але дівчину все дужче проймав жах, вона боялася за цих хороших, добрих хлопців, що прийшли здалеку.
— Сонячне проміння вже зійшло з кам’яної брили, ідіть, хлопчики, прошу вас, ідіть, — умовляла їх вона.

Сторінки: 1 2

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.5 / 5. Оцінили: 12

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Прийомна дочка тигра”
В’єтнамська народна казка
Переклад з в’єтнамської –  М. Д. Кашель
Видавництво: “Веселка”
Київ, 1983 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: