Бджілка Кет рятує весну

Кононенкова Вікторія

Одного весняного ранку після довгої зими бджілка Кет прокинулась в чудовому настрої. Ще б пак! Природу вона любила понад усе. Всю зиму працьовита бджілка мріяла про весну та запланувала купу важливих справ. Кет чудово розуміла наскільки її робота важлива, адже бджілки не тільки роблять корисний мед, а ще й проводять необхідну процедуру запилення врожаю, даруючи нам овочі та фрукти.
— Час прийшов! – мовила голосно Кет. – Я так довго чекала весни. На вулиці квітень, можна відчиняти віконце. Напевно, там вже багато квітучих дерев, а в мене непочатий край роботи.
Бджілка підлетіла до свого маленького віконця, проте побачене її дуже засмутило: дерева були без листя та стояли сірі та похмурі, а сонця зовсім не було видно.

— Щось тут не так. – подумала бджілка. – Невже я зарано прокинулась? Треба розібратись. – вирішила вона.
Кет одягнула свої червоні чобітки та вирушила в барліг ведмедя Боба. З Бобом вони добре дружили, адже понад усе на світі ведмеді люблять мед, а бджілки його виробляють. Як тут не стати ліпшими друзями?
— Якщо Боб ще спить, значить щось не так з моїм календарем. – міркувала Кет. – Зараз дізнаємось!
Бджілка залетіла в барліг, де побачила засмученого Боба:
— Привіт, друже! Ти вже прокинувся? Яке щастя, а я вже думала що зарано покинула свій вулик. – привіталася Кет.
— Привіт, Кет! Так, я вже прокинувся, але що ж це таке коїться? Чому на вулиці так холодно? Я не розумію! – сумував Боб.

— Гм, а я думала ти знаєш в чому справа. – розчаровано відповіла бджілка.
— Може щось трапилось з весною? Десь вона забарилася. Знаю, що в бібліотеці сови є багато розумних книжок, а сама сова знає про все на світі. Треба туди потрапити та дізнатись в чому справа – запропонував Боб.
— Не сумуй, друже! Я обов’язково розберусь! А ти поки побудь вдома та випий теплого чаю з залишками меду – підбадьорила друга Кет і полетіла до бібліотеки.
Бібліотека для всіх місцевих жителів була магічним місцем, адже саме серед книжок можна віднайти відповіді майже на всі запитання.
— Так, я маю знайти тут книжку про природу, а саме про весну. – шепотіла Кет, переглядаючи книги. – Ось! Знайшла! – зраділа вона.
Бджілка гортала сторінку за сторінкою:
— Природа спить… Як правильно оберігати природу.. Квіти треба поливати, а сміття прибирати – читала вона. – А де ж тут знайти про те, чому в кінці квітня нема зеленого листя та квіточок?
— Кет, привіт! А що ти тут робиш? – запитала сова, яка щойно повернулась в бібліотеку.

— Привіт, Сова! Я хочу розібратись, що тут коїться. Я покинула свій вулик та готова до роботи, ведмідь Боб вже прокинувся, а весна так і не прийшла. Ось я і прилетіла сюди в пошуках відповідей на свої запитання. – розповіла бджілка.
— Тоді це просто чудово, що ти тут! Я маю розповісти тобі страшенну таємницю! Справа в тому, що я трохи заблукала, коли гуляла. Старенька я вже. І поки я блукала, то знайшла магічну квітку весни. Я до цього ніколи її не бачила, тільки знала, що така існує. Але хтось цю квіточку зламав, тому весна не може прокинутись. – розповідала сова.
— Сова, я щось не розумію. Яка магічна квітка весни? Що означає хтось зламав? Ти взагалі про що? – перепитала Кет.
— Вибач, Кет, я просто дуже схвильована. В світі є трішки магії. І тут неподалеку росте магічна квітки весни. Кожного року після зими ця квіточка починає цвісти, а вже після цього приходить справжня весна: розпускаються листочки на деревах, виростає зелена травичка та розквітають квіточки. А сьогодні я побачила, що магічна квітка весни поламана та не може розцвісти, тому й весна спить. Треба щось зробити та попіклуватись про квіточку, бо інакше весна може й не прийти. Але я для цього вже застара – нема в мене сили. Мені важко далеко літати. Розумієш? – промовила схвильована сова.
— Тепер розумію! А тепер скажи мені, де знайти магічну квітку весни. Я її вилікую – заспокоювала знайому Кет.
Сова розповіла де росте квітка, і Кет, не гаючи часу, вирушила прямісінько до свого друга хробачка Джима. Джим був чудовим садівником, обожнював природу та мешкав в затишній норі під землею.
— Джиме, привіт! Збирайся. Нам потрібно рятувати магічну квітку весни. – наказала Кет, щойно дісталась до домівки Джима.
— Привіт, подруго! Що ти верзеш? Яку ще квітку? – не зрозумів хробачок.
— Розповім все по дорозі. Хапай свою лійку і за мною! – відповіла бджілка.
Дорогою до магічної квітки весни Кет розповіла Джиму все, що дізналась від сови. Коли друзі дістались до квіточки, то побачили, що та знаходиться в жалюгідному стані та потребує термінового лікування.

— Що будемо робити? – запитав Джим.
— Ти поливай квіточку водичкою, а я покладу їй трішки цілющого меду. Потім разом принесемо свіжої землі та прикриємо квітку від вітру старим листям. – відповіла Кет.
Важким видався для друзів той день, але хто ж окрім них врятує весну? Друзі декілька днів підряд навідувались до магічної квітки весни, дбайливо оберігали її, поливали та натирали цілющим медом.
Через декілька днів Кет, як завжди, прокинулась рано-вранці, виглянула у вікно, і побачила, що на вулиці засяяло сонечко, дерева випустили листочки, зазеленіла травичка та з’явились перші квіточки.
— Весна прокинулась! УРА! – радісно загуділа бджілка. – Весна-а-а-а!
На вулиці значно потеплішало. Бджілка Кет та хробачок Джим вирішили подякувати магічній квітці весни. До них приєднався і ведмідь Боб. Всі разом вони навідались до квіточки та пообіцяли завжди її оберігати. І не тільки цю квіточку, а всю-всю природу.

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.7 / 5. Оцінили: 61

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: