ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Віслюк, півень та коза

Туркменські народні казки

Якось потоваришували віслюк, півень та коза. Набрали в старий мішок попелу, поклали його на віслюка, а зверху посадили півня. Коза пішла попереду, а віслюк з півнем на спині почимчикував за нею.
В одній кам’яниці жили три багатих велетні-деви.
Віслюк, півень та коза стали змовлятись: «Обдурімо девів і заберімо їхнє добро». З тим і пішли до кам’яниці. Коза подріботіла хутчіше, так що віслюк з півнем далеченько відстали.
Заходить коза на подвір’я, аж бачить – сидять три велетні-деви, а перед ними три казани з пловом. Привіталася коза, а деви їй у відповідь:
– Якщо птах сюди залетить – без крил зостанеться, віслюк забіжить – копит позбудеться. Якби ти не привіталася до нас, ми тебе розірвали б.– А тоді й питають, що нового чути у світі.
Коза й відповідає:
– Нічого особливого. Щоправда, один падишах на вас військо веде, а ви, мабуть, і не знаєте.
Деви поглянули на козу здивовано та й кажуть:
– Треба вилізти на стіну й подивитися.
Подерся один, глянув та й каже:
– І справді, бачу, як десь далеко пилюка по шляху стелеться.
А то півень топтався ногами по мішку з попелом, і що ближче вони підходили, то хмара більшала.
Поліз другий дев на стіну.
– Ой, та вони вже близько! Коні куряву збивають!– зарепетував він і стрибнув додолу.
І деви хутенько п’ятами накивали. А півень з віслюком зайшли у двір, зустрілися з козою, повечеряли трьома казанами плову, зібрали в мішок усе багатство девів. Уже хотіли були йти з кам’яниці, аж бачать – деви повертаються. Ото й полізли віслюк, півень та коза на дерево. Півень сів аж на самому вершечку, коза під ним, а віслюк високо полізти не зміг, то примостився на найнижчій гілці.
Подивилися деви – немає ніяких слідів, окрім віслюкових, півнячих та козячих. Пішли вони по тих слідах та й натрапили на дерево. Раптом гілка, на якій сидів віслюк, зламалася, і він упав додолу. А півень з козою в один голос:
– Ой-ой-ой, небо порвалося!
Деви так перелякалися, що кинулися втікати. А віслюк, коза та півень забрали усе добро девів і, прийшовши додому, поділилися. Півень узяв зерно, коза – траву, віслюк – солому. А золото троє друзів закопали, бо вирішили, що воно їм ні до чого.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.9 / 5. Оцінили: 14

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Туркменські народні казки”
Переклад – Г. Халимоненко
Видавництво: “Веселка”
Київ, 1979 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: