Вірші про весну

Січовик Ігор Прокопович

Весна

Все у зелені довкола:

Пасовище і поле.

Мчать струмочки до ріки,

Ліплять гнізда ластівки.

І в сороки новина,

Сповіщає всіх вона:

Наближається ВЕСНА!

***

Березень

Що вище сонце – довші дні.

Зима ховається в барлогу,

А я сестрі своїй весні

Встеляю травами дорогу.

Ще не прокинувсь ліс від сну,

Ще ручаї стежки вивчають,

А вже берізоньки весну

Пташиним співом зустрічають.

* * *

Квітень

Я змалечку квіти люблю, як життя.

Їх знаю напам’ять, на дотик.

Вирощую, пещу, як мама дитя,

І дня не сиджу без роботи.

У домі без квітів, як без немовля.

Батьки в ньому, наче сирітки…

Я хочу, щоб наша планета Земля

Була дуже схожа на квітку.

* * *

Травень

– Я у весни – останній місяць.

Її я славлю, як поет.

І, мов художник-живописець,

Малюю травами портрет.

Ще й покриваю ніжним цвітом

Закучерявлені сади,

Щоб працьовиті бджілки дітям

Збирали сонячні меди.

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: