TOU

Цуценя Оскар, або секрет щасливого Різдва

Голлі Веб

– Тара, ти сидиш на подушці Оскара, – почала пояснювати Ханна. – Йому не подобається, коли на ній сидить хтось інший.

Тара відразу надулася.

– А ти мені не наказуй! – сердито відповіла вона Ханні.

– А я й не наказую, – зітхнула Ханна. Вона ніжно погладила Оскара, і він, зістрибнувши з подушки, побіг у хол.

Куди б того ранку не попрямував Оскар, він то натикався на тітку Джесс, яка щоразу з підрозою дивилася на нього, то хтось із дітей кидався на нього з обіймами. А ще дядько Марк ненароком штовхнув Оскара під столом, де цуценя чекало на ласощі під час різдвяного обіду. Оскар вискочив з-під столу, заскавулів, але Ханна відразу взяла його на руки.

– Тяжкий день, так? – пробурмотіла вона. – Бідолашний маленький малюк. Мамо, можна я дам Оскару шматочок індички? Будь ласка! Хай потішиться.

Мама відповіла не відразу:

– Гаразд, але тільки на Різдво. Віднеси на кухню і поклади в його миску. Інакше він вирішить, що його завжди годуватимуть зі столу.

Ханна кивнула і спробувала не видати себе винним виглядом. Вона часто кидала Оскарові шматочки під стіл. Так робити не можна, але перед його благаючим поглядом встояти неможливо.

Індичка стала для Оскара найприємнішою подією дня. Вона була така смачна, що він навіть забув про галасливих і приставучих дітей. Але коли обід закінчився, Оскар побачив, як Джеймі зісковзнув зі стільця в його бік, і цуценя стрілою помчало геть із вітальні, де проходив різдвяний обід.

У холі він заховався під сходи і ліг поруч із горою звалених пальто.

– Куди подівся твій собака? – Запитав Джеймі.

– Не знаю, – відповіла Ханна, схрестивши пальці за спиною.

Вона насправді не знала, куди він подівся, так що це не вважається брехнею. Втім, вона здогадувалась: Оскар сховався під сходами.

Прийшов тато, покликав Джеймі у вітальню і сказав, що починається гарний фільм. Хлопчик утік. Ханна видихнула. Зараз вона допоможе мамі прибрати зі столу, а коли всі сядуть дивитися фільм, потихеньку втече до Оскара, і їм не заважатимуть ні тітка Джесс, ні двоюрідні брати та сестри.

Оскар лежав у темряві, згадуючи смак індички, і мріяв, щоб до нього прийшла Ханна. Але вийти з укриття і вирушити на її пошуки боявся.

Ханна віднесла останню порожню миску з-під пудингу на кухню і поставила на інші тарілки.

– Піду перевірю, як там Оскар, – сказала вона мамі.

– Добре, – кивнула мама. – Якщо хочеш, посиди з ним на кухні. Йому, мабуть, зовсім не хочеться до вітальні.

– А тітка Джесс і бабуся з дідусем не подумають, що я поводжуся неввічливо? – Запитала Ханна.

Мама засміялася:

– Вони так об’їлися, що під час фільму, швидше за все, заснуть. Так що все гаразд.

– Дякую, мам, – і Ханна обійняла її.

Мама теж обняла дівчинку, але відразу відпустила:

– Що там таке? Чому плаче Зак? – І вона кинулася у вітальню.

Ханна зітхнула. Знову цей Зак! Не міг помовчати секундочку! Їм із мамою було так добре. Ханна пішла в хол, по дорозі помітивши, що мама обіймає Зака. Джеймі та Тара кричали, що їм нічого не чути. Фібі мовчала, але теж мало не плакала.

Ханна прийшла до Оскара під сходи і посміхнулася, коли прохолодний маленький носик тицьнувся їй у руку.

– Ти маєш рацію, Оскар, – пробурмотіла вона. – Краще сховатися.

Цуценя з вдячністю пригорнулося до дівчинки. Хто ще захистить його від дітей? Оскар заліз до неї на руки і позіхнув. Коли Ханна поряд, йому нічого не страшно.

– Мені тут так тісно, Оскаре, – зітхнула дівчинка і задумливо погладила цуценя. – Але дивитись кіно зовсім не хочеться.

Вона прислухалася: Зак, як і раніше, реве, мама, судячи з голосу, вже втрачає терпіння. І раптом Ханні в голову прийшла чудова думка:

– Оскар, йдемо гуляти! Влаштуємо святкову прогулянку з нагоди Різдва.

Оскар сповз із рук і завиляв хвостом. Слово прогулянка він уже вивчив, і ця ідея йому дуже сподобалася.

– Тільки треба сказати мамі, що ми йдемо.

Ханна ледве вибралася з-під сходів і зазирнула у вітальню. Оскар крутився поруч і визирав то через одну, то через іншу її ноги. Ниття Зака встигло перерости у справжню істерику. Мама з татом пробігли повз: тато із Заком на руках, а мама вся червона і дуже зла. Тепер її краще не чіпати. Але Оскар дивився на Ханну з такою надією!

– ПРидумала, – серйозно сказала дівчинка. – Залишимо мамі записку. Впевнена, вона все зрозуміє.

Вона сходила за повідцем Оскара, одягла найтепліші речі і навіть натягла другу пару шкарпеток, перед тим як засунути ноги в чоботи. Кучугури на дворі дуже високі.

Двері у вітальню були відчинені, і Ханна побачила, що бабуся заснула на дивані, а поряд з нею заснула Фібі. Ханна не хотіла їх будити та заважати іншим дивитися фільм. Вона написала коротку записку з обіцянкою невдовзі повернутись і поклала її на стіл. Усміхнувшись, дівчинка схопила пару морквин з овочевого кошика і вислизнула з Оскаром за двері.
Через пару хвилин мама, уклавши Зака спати, повернулася до вітальні. Вона принесла з кухні пироги з м’ясом – на випадок, коли Оскар вирішить поласувати ними, – і поставила страву на стіл. Саме на записку Ханни.

Розділ восьмий

Оскар весело стрибав стежкою, сніг дзвінко хрумтів під лапами. Йому подобалося це відчуття, дуже хотілося побігти швидше, і він з надією глянув на Ханну. Вона засміялася і побігла.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Щенок Оскар или Секрет счастливого Рождества“
Холли Вебб
Видавництво: “Форс Україна”

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: