А де я?

Якось заарештували одного монаха, який любив поживитися чужим добром.

Зв’язав його стражник і повів у в’язницю. Дорогою трапився їм шинок.

— Випити б востаннє! — каже монах. — Гроші в мене ще є, а у в’язниці їх все одно відберуть.

Спокусився стражник.

– Ну що ж, вип’ємо! Не пропадати грошам даремно!

— Тактов оно так, тільки соромно мені йти в шинок зі зв’язаними руками.

— Що ж, розв’яжу, тільки не обдури мене. Поклянись, що не втечеш!

Став монах клястись усіма святими. Розв’язав його стражник, і пішли вони пити у шинок.

Напоїв монах стражника до непритомності, вивів на велику дорогу, надів на нього свою рясу, а собі взяв його одяг. Потім поголив йому налисо голову, як у монахів заведено і кинув п’яного на дорозі.

Очуняв стражник підвечір, згадав, що було, і обімлів від страху.

— А раптом монах втік, поки я тут спав?

Побачив він на собі рясу, помацав свою голену голову і заспокоївся.

– Ага, монах тут! Залишається тільки дізнатися: де я?

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

3.9 / 5. Оцінили: 14

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Японские сказки”

Видавництво: “Художественной литературы”

м. Москва, 1958 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: