Абетка
Вірші Ганни Чубач
А
Акула зубата
Не вміє читати.
Ну, а спритний рак Омар
Прочитав увесь Буквар!
Б
Баранчики круторогі
Заросили босі ноги.
Поставали біля груші
І на сонці ніжки сушать.
В
Ворон ворону кричав:
— Ти у мене сир украв!
Ворон ворону сказав:
— Я не крав, а просто взяв!
Г
Гусаки: «Си! Си!» — сичали
Всіх дітей вони лякали.
А малесенька Ганнуся
Їм сказала: «Не боюся!»
Ґ
Ґедзь, ґедзиня й ґедзеня
Розмірковують щодня:
— Як навчитися літати,
Щоб нікого не кусати?
Д
Дятел дерево довбає —
Короїдів добуває.
Бо вреднющі короїди
Дуже добрі до обіду.
Е
Ему-мама, ему-тато
Люблять своїх еменяток:
Вчать красиво їх ходити
І розумно говорити.
Є
Єнотиха-мама мила
Діточок співати вчила
І малесенькі єноти
Уже знають усі ноти!
Ж
Жаба-мама, жаба-татко
Жебонять щось жабенятку.
Жабенятко слухає
І животик чухає.
З
Зайчик в зарості забіг,
Щоб ніхто зловить не зміг,
І сидить тихенько
Боягуз маленький.
И
—Ич! та Ич! — хваливсь павич, —
Я над павами — панич!
Пави гнівались:
— Цікаво!
А без тебе ми — не пави?
І
Індик каже до корови:
— Ти чому така здорова?
А корова індикові:
— А тому, що я — корова!
Ї
Їжачок колючий
Нас усіх замучив:
Ніжки хочемо побачить,
Ну, а він голки їжачить.
Й
Йоржик хвостиком тріпоче
І ловитися не хоче.
Та рибак наш не сумує —
В очерет човна веслує.
К
Киця квочку налякала
— Квочка злякано квоктала.
Песик гавкає на кицю:
— Так р-робити не годиться!
Л
Лис, лисиця й лисеня
Ходять полем навмання,
Їх мисливці не знаходять,
Бо самі стежками ходять.
М
Мишеня мале для мами
Хустку вишило квітками
Мама-мишка у хустині,
Наче квітка у долині.
Н
Носороже, носороже,
Чом на носі в тебе роги?
— Щоб не мав на носі рогів,
То не звався б носорогом!
О
Оленя саме блукало,
І матусеньку шукало.
А матуся-олениха
У траві лежала тихо.
П
Півник півнику сказав:
— Я сьогодні не проспав!
Я і завтра не просплю,
Бо будити всіх люблю!
Р
Равлик грався серед трав,
Хаткою хвалився.
Потім ріжки заховав —
Я й не роздивився.
С
Слоненя матусю просить
— Принеси мені на носі
І пахучої трави,
І солодкої халви!
Т
— Тигреня, тигреня,
Ти, як наше кошеня!
Та тебе я не чіпаю:
Ти кусаєшся, я знаю.
У
Удав повзає в траві
Із листком на голові:
Щоби сонце не спалило
І щоб люди не зловили.
Ф
Фламінго рожевий
Давно в зоопарку
Проснеться й чекає
Рожевого ранку.
Х
Хом’ячок-дивачок
Ліг у житі на бочок.
Ні, не занедужав,
А наївся дуже.
Ц
Цуценя і цапеня
Бігли полем навмання.
Бігли, бігли — заблукали.
Цілий день ми їх шукали.
Ч
Черепаха через річку
Перевозить черепичну:
Буде хатку будувати
Й черепичкою вкривати
Ш
Шишкар дзьобик гарний має,
Ним він шишку колупає.
Всередині у шишки –
насіння, як горішки.
Щ
Щука щуці говорила:
— Я вмиваюся без мила,
Бо пахуче мило
Воду б забруднило!
Ю
Юрок, пташечка маленька,
Прокидається раненько.
Юрк — сюди, юрк — туди,
Юрк — з гіллячки до води.
Джерело:
“Абетка”
Ганна Чубач
Видавництво: “Книжкова хата”
2006 р.