Арктична пасіка
Вірші Сашка Дерманського
Якось Білому ведмедю
Закортіло з’їсти меду.
Та кругом — сніги й зима
Звісна річ, що бджіл нема.
Бджіл нема, немає й меду.
Прикро Білому ведмедю —
Меду хочеться до сліз!
З горя в воду він поліз.
З’їв рибину, другу Білий,
Та терпіть немає сили!
І ведмідь наш літаками
Шле в Карпати телеграми:
«Здрастуй, Бурий, любий брате,
Хочу меду скуштувати.
Висилай бджолу хутчіш —
Брата Білого потіш!»
Цілий місяць криголам
Віз посилку, в ній — бджола.
Білий ну її просити:
— Швидше меду наноси ти!
А бджола відповідає:
— Що ти?! Тут квіток немає,
— Сніг мете… Я, на біду,
Ще замерзну й пропаду.
Зажурився наш ведмедик:
— Не скуштую, мабуть, меду.
— А він, кажуть, — смакота.
Ох, біда мені, біда…
Знов швидкими літаками
Шле в Карпати телеграми:
«Не вдалось мені, мій брате,
Меду й досі скуштувати,
Бо в моїх краях бджола
Ані квітки не знайшла.
Вишли квітів, та хутчіш,
Брата Білого потіш».
Цілий місяць криголам
В океані шлях долав —
Віз найкращі квіти з поля
На Північний сніжний полюс.
Кинувся до них ведмідь:
— Квіточки, допоможіть!
Хочу пасіку створити,
Подаруйте трохи цвіту.
— Добре, будемо цвісти,
Лиш землиці намости
І теплицю побудуй.
Аж тоді пасічникуй!
Знову Білий літаками
Шле в Карпати телеграми:
бурий, брате, для теплиці
Вишли самоскид землиці.
Хоч квіток і вислав ти,
Тільки ж ніде їм рости.
Я ж не можу посадити
У пекучу кригу квіти.
Вмить загинуть, так і знай…
Бурий, брате, виручай…
Цілий місяць криголам
В океані шлях долав…
…Збудував ведмідь теплицю,
Намостив квіткам землиці,
І тоді йому бджола
Діжку меду принесла!
З’їв наш Білий ложок шість —
Та й завмер. Сидить, не їсть.
Не смачне! Щось тут не так!
Глядь — під хмарами літак.
Приземлився. А у нім —
Бурий, і сімейство з ним
— Здрастуй, Білий. Зустрічай
І медочком пригощай.
Як наїлися медку,
Білий річ сказав таку:
— Коли сам я куштував,
Мед мені не смакував.
А тепер — оце-то так! —
Дивовижний в нього смак!
Бурий кутається в плед:
— Не солодкий навіть мед,
І немає втіхи в пузі,
Коли сам їси, без друзів.
Білий гладить живота:
— Ну цей мед і смакота!
Я тепер щасливий дуже.
Дякую тобі, мій друже!
Джерело:
“Арктична пасіка”
Сашко Дерманський
Видавництво: “Ранок”
м. Харків, 2019 р.
Класний віршик.