Бабаї

Вірші Олени Іськової-Миклащук

А у нашому селі

Завелися бабаї.

Бабаї і бабенятка,

І малі бабуїнятка

Ходять, ніби королі,

Прямо в нашому селі.

І малесеньких діто́к,

Хто не ходить на горщок,

Бабаї і бабенятка,

І малі бабуїнятка

Забирають у мішок.

Тим, хто не почистить зуби,

А лише фарбує губи,

Бабаї і бабенятка,

І малі бабуїнятка

Зроблять губи, наче труби.

Хто не любить їсти суп —

Аж болить від того пуп.

Бабаї і бабенятка,

І малі бабуїнятка

Виривають в того зуб.

Хто учителя не слуха,

Ну, а сам гуде, як муха,

Бабаї і бабенятка,

І малі бабуїнятка.

Тягнуть силоміць за вуха.

Є іще такий закон,

Тих, хто носить телефон,

Бабаї і бабенятка,

І малі бабуїнятка

Забирають у полон.

Але ти не бійся, друже,

Хто з діток хороший дуже,

Бабаї і бабенятка,

І малі бабуїнятка

З тими граються і дружать.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: