ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу!Слава Україні!

Багатій і кожум’яка

Езопові байки (переказ Цімікалі П.)

В одному місті над морем стояв на високому
березі великий гарний будинок. Жив у ньому
[149]поважний багатій. Лихо ніколи його не
спіткало, турботи не обсідали, тільки й знав,
що шляхетні втіхи та розкоші. І дуже любив
він сидіти літніми вечорами в себе на
подвір’ї та дивитися далеко в море, де
пропливали човни й кораблі. Чудовий краєвид
зачаровував його душу.

Та урвалося багатієві тихе життя, бо
поселився неподалік кожум’яка і відкрив
свою майстерню, а від неї пішов сморід на
всю округу. Втратив багатій спокій. Аж ось
одного дня подався він до кожум’яки та й
каже:

– Слухай, чоловіче, дух од твоїх шкур такий,
що мені життя немає. Не можу ані їсти, ані
спати, ані в дворі сидіти. Я певен, що скоро
через це захворію. Чи ти не перебрався б
кудись далі від мене? Берег великий, місце
знайдеш.

Вислухав його кожум’яка й похилив голову.

– Гаразд,- каже,- переберуся. Нічого мені не
лишається, бо ти не перший кажеш. Але
почекай трохи, хай уладнаю свої справи.

– Згода,- відповідає багатій.- Коли ти
надумав перебиратися, я вже якось
перетерплю. [150]

Минуло кілька днів, але кожум’яка сидів на
місці. Довелося сусідові знову йти до нього.

– Чи ти забув, що мені обіцяв? – питає.

– Ні, не забув.

– То чого ж чекаєш? Поки я задихнуся?

– Ох, сусіде, аби я міг – перебрався б одразу,
але ж це не така проста річ, як тобі здається.

– Ну що ж, побачимо,- каже багатій. Минуло ще
кілька днів, а там і місяць,

і другий. Якось багатій проминав подвір’я
кожум’яки. Той побачив сусіда, загукав:

– Даруй мені, чоловіче добрий, що я досі не
перебрався…

– Перебиратися? Про мене – лишайся тут, не
завдавай собі клопоту…

– А то чому? – здивувався кожум’яка. Багатій
усміхнувся.

– Не дивуйся. Я вже звик до смороду, І він
більше мені не дошкуляє. їй-право, самому не
віриться! То я давно хотів тобі сказати, щоб
ти не перебирався.

Кожум’яка зрадів і відповів сміючись:

– Е, шановний сусіде, людина з часом звикає
до будь-чого, яке воно не є, добре чи погане.
[151]

Добре стає не таким добрим, а погане – не
таким поганим, як здається попервах.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: