Байки
В цьому розділі онлайн-бібліотеки TOU Ви зможете ознайомитися з повчальними байками для дітей відомих українських та зарубіжних письменників та поетів.
В цьому розділі онлайн-бібліотеки TOU Ви зможете ознайомитися з повчальними байками для дітей відомих українських та зарубіжних письменників та поетів.
На птахофермі
Між Курей, Гусей
Лише один Індик
Ходив завжди надутим.
Чого ж бундючився
Сіренький птах оцей?
Він на завфермою
Старався схожим бути!…
Знавшов Кіт на подвір’ї
Кістку з м’сом.
Замуркотівши ласо,
Шукав, де б примоститись,
Щоб всмак
Неквапно
Поживитись.
Та раптом недалеко десь
Загавкав Пес.
І змушений був Кіт,
Перестрибнувши пліт,
Майнути в поле,
Аж під ліс.
Та Пса й сюди
Лихий …
Хвалився Підсвинок Свині:
— Коли б мені
Слоновий раціон —
Я був би теж як Слон!…
Футбольний М’яч
Став дуже хвалькуватим:
— Хіба б змогли
Без мене грати?
Усі гравці
Біжать туди, де я.
З могу шляху
Тікає сам суддя!
А як за поле викочусь зелене,
Усі очікують на одного —
На мене!
І М’яч-хвалько
Роздувся …
У школі лісовій
За спільну парту сіли
Руденьке Ведмежа
І Зайченятко сіре.
Завдання їм
Однакове дали:
Розповісти про те,
Як літо провели.
Зітхнуло Ведмежа,
Понюхало чорнило,
Почухалося
Й зошита розкрило.
А Зайченя
На це лише чекало —
Скосило очі,
Списувати …
Прослухав Півень Солов’я
Й прорік хвалу велику:
— Хороша пісня і твоя,
Та все ж не «ку-ку-рі-ку».…
Кіт запросив на власні іменини,
Окрім котячої родини,
Собаку дворового й Мишу.
Вітальні вигуки сколихували тишу,
Допізна чулись там пісні і тости…
Нарешті розійшлися гості.
Тут, спину вигнувши
Й наструнивши хвоста,
Накинулася Кицька на Кота:
— Чи вижив з розуму, …
В столиці лісовій чи на периферії
(Не так важливо — суть одна)
На Зайця покладалися надії
Як на прудкого бігуна.
Й, коли наблизились міжлісові змагання,
На них послати Зайця без вагання
Спортивне ухвалило товариство.
І навіть Лев
Схвалив кандидатуру особисто.…
Лис-батько в ліс приніс курча
І так дітей своїх навча:
— З вас кожен мусить хитрим бути,
Уміти інших обманути.
На цей раз м’яса вам не дам —
Хай всяк шукає їжу сам! —
І тут озвалось Лисеня:
— А …
Грабіжник Вовк
Був спійманий якось,
Відповідати
Перед Левом довелось.
— Що, грабувать?! —
Лев заревів страшенно. —
До білих до ведмедів відішлемо!
— Невихованим був я… —
Вовк аж плаче. —
Не розумів,
Що тав чинить не треба.
Тепер клянусь,…
— Гасаєш все навкруг отар,
Пильнуєш їх від Вовка?
— А ти? — питає Пес Кота.
— Я інспектую… мишоловку.…
На буйний Чуб
Сваривсь похмурий Лоб:
— Як міг би, то мене
Всього закрив на зло б! —
Коли ж від Чуба
Залишилось мало,
То Лоба це
Ще більше дратувало:
— От тільки лисини
Мені, бач, бракувало!…
На цирковій арені
Дресирувальник із Ведмедем виступав,
За кожний номер цукор із кишені
Він Клишоногому давав.
Старався з усіх сил «артист»,
Ведмежий свій показуючи хист:
Ставав на задні, потім на передні,
Катався на коні й велосипеді,
Ішов перевертом і гирі …
Гусак і Качур,
Друзі з давніх пір,
Якось з ставка
Верталися у двір,
Аж їм назустріч
Півень-забіяка.
Тут друзі — стоп,
Один із них закрякав:
— Пішли назад!
Не зв’язуйся з дурним.
Ну, що один
Ти вдієш з ним?…
Якось-то зрання
Подався Браконьєр на полювання.
Скрадаючись він довго лісом брів
(«Що далі в ліс, то менш інспекторів»).
Нарешті у глухій місцині
Сліди побачив: дикі свині.
Невдовзі Підсвинка помітив Браконьєр,
Рушницю звів, завмер.
І — гримнув постріл.
Вереск, зойк луна,…
Лиш на отару Вовк напав —
На нього кинувсь Вовкодав
І ледь не розідрав.
Сяк-так
Відповз у ліс хижак,
У лігві дух спускає неборак.
Над ним заплакана Вовчиха,
Заголосила стиха:
— Ой лишенько, ой лихо…
Мене на кого покидаєш ти?…
В степу курному,
Далеко від міського дому,
Новеньке легкове Авто
Зустрілось з Трактором старим,
Від пилу чорним і брудним,
Й дивується:
— А що ото?
Це ж не машина, а невдаха;
Повзе, немовби черепаха.
Чи не пора вже шкарбуну
Повзти… …
На узліссі чималенька
У гнізді жила сімейка:
Ворон-батько, Гава-мати,
Їхні діти Гавенята.
Ворон був ученим мужем,
Заклопотаний був дуже.
Він розв’язував проблему
І писав труди на тему:
«Що робить для того слід,
Щоб прожити триста літ».
Гава в лісі працювала,…
Розводячи, неначе міх, свій рот,
Повчав Козу бурмило Бегемот:
— Чого стрибать, яка у тім потреба?
Що? Спорт? Дурниці! Соромно за тебе.
Він засопів, поповз з болота в тінь,
Повчанням цим прикривши власну лінь.…
На старість мавпочка недобачати стала,
а від людей вона чувала,
що це ще лихо не таке —
аби дістати окуляри.
Отож вона, не знаю де,
собі дістала аж чотири пари.
Така вже мавпочка раденька —
то на потилицю, а то …
Лисичка подала у суд таку бумагу:
Що бачила вона, як попелястий Віл
На панській винниці пив, як мошеник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль.
Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки,
Давай вони його по-своєму судить Трохи не цілі сутки.…
Чи в Києві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці,
Ходив чумак з мазницею
Помежи крамниці.
І в крамницях, куди глянеш —
Сріблом-злотом сяє,—
А йому то і байдуже:
Він дьогтю питає!
Реготять купці дурнії;
А він тільки сплюне
Та …
Раз Мавпі та Мишкові,
Ослу,
Козлу,
Всім разом, як по змові,
Схотілося Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички, — ладу ж дарма шукать!
«Стій, …
Раз якось у сільце потрапив Чиж-бідак.
Сердега в нім і бився, і крутився,
А Голуб молодий над ним іще й глумився.
«Ну й сором», — каже: «серед дня, дивак,
Зловився!
Мене б не обдурили так:
За це бо я ручуся …
У літню безгомінь,
Прославши по долині тінь,
Листки на дереві з зефірами шептались,
Мовляв, рясні й зелені ми, а верх який!
І все отак зефірам вихвалялись:
— «Це правда, ми прикраса цій долині всій!
Бо нами дерево і пишне й …
Раз Мавпа, в Дзеркалі уздрівши образ свій,
Ведмедя тишком штовх ногою: «Стій!
Поглянь-но», — каже: «кумцю милий мій!
Це що там за потвора?
Які стрибки! Яка кривляка прегидка!
Хоч трішки б я була така,
Як от вона, то враз повісилася …
Запущений хлоп’ятками під хмари,
Змій паперовий, показний,
Пишався й любував звідтіль на божі чари
Й метелика загледів в низині.
— «Чи віриш ти?» — тріщить: «заледве тебе видко!
А заздрісно, признайся, тобі й стидко
Дивитися на льот мій в вишині?»…
Пастух під тінню спав, надіючись на псів.
Це бачивши, гадюка з-під кущів
Повзе до нього, висунула жало, —
І Пастуха на світі б не бувало.
Та, зглянувшись над ним, Комар його вкусив,
І цим від сну збудив.
Очутившись, гадюку вбив …
Де згоди доброї в товаришів нема,
До діла братись там дарма,
Бо вийде, далебі, не діло, тільки мука.
Раз якось Лебідь, Рак та Щука
Везти з вагою віз взялись
І в нього троє всі мерщій впряглись.
Щосили смикають, — та …
Набравши сушняку, в зимову люту пору,
Дідусь, засушений украй нуждою, йшов.
Він ледве плентався отак до свого двору,
І охкав і кректав під оберемком дров.
Ніс, ніс він їх, аж утомився,
А як спинився,
На землю скинув з пліч сушняк …
Горшки господар віз,
З гори конята з ними бережно ступали.
Та от спинивши валку всю на перевалі,
Господар став спускать легенько перший віз.
І добрий кінь чи не крижми його поніс,
Щоб віз не полетів в долину.
А зверху молода …
У всякого талан є свій:
Ми ж часто славі заздримо чужій,
І беремось до справ мерщій,
Яких нам не здолати.
Довірсь пораді цій:
Коли ти хочеш успіх мати,
Берись за те, до чого, друже, ти мастак.
***
Якийсь то замолоду …
Спіймати Тінь свою хотів Пустун один:
До неї, а вона вперед; ще швидше він, —
Вона туди ж; тоді він навздогін:
Та що хутчіше біг, то швидше Тінь тікала,
Неначе скарб, не даючись.
Ось мій дивак назал мерщій — дивись,…
Орел з степів раз на отару налетів
І вихопив ягнятко,
А Ворон молодий дививсь і аж тремтів.
Позаздрило тут Гавенятко,
І дума так воно: — «Якщо вже брать, то брать,
А то навіщо й дзьоб марать!
Бувають і орли, як …
«Чому це так?» — Ставок до Річки гомонів:
«Ти вічно котиш воду,
Коли не глянь, між берегів!
Невже, сестрице, ти не стомлюєшся зроду?
Та ще й несеш ти річищем прудким
То судна з вантажем тяжким,
А то з плотами десь …
Лев уминав на сніданні ягнятко;
А цуценятко
– При царській трапезі крутилось, та з-під лап
В ясновельможного й собі шматочок — хап!
І Лев те вибачив, не огнівився й трохи,
Бо, пак, дурне ще, молоде було!
А Вовку, дивлячись, у …
Що ж таке байка і чим цей жанр відрізняється від казок чи віршів? Основна його відмінність від інших літературних жанрів — це повчальний та сатиричний характер твору. Хоча головними героями байки є тварини, рослини, природні явища та предмети, все одно розповідь ведеться про людей та висміюються їх недоліки, слабкості та погані риси характеру. Невід’ємною частиною кожної байки є мораль. Зазвичай вона яскраво виражена, написана в кінці твору, деколи — завуальована, але в будь-якому випадку завжди зрозуміла читачеві.
У цьому розділі ви зможете читати байки для дітей відомих байкарів українською мовою.
Байка є одним з найдавніших літературних жанрів та відома ще з часів античності. Засновником жанру та “батьком байки” вважається Езоп, що жив у Стародавній Греції в VI до нашої ери. Головними героями творів Езопа були тварини, за допомогою цих образів автор висміював людські недоліки. На жаль, оригіналів творів Езопа не збереглося, відомі лише їх віршовані переробки написані давньоримськими поетами та письменниками.
В українській літературі засновником жанру літературної байки є Григорій Сковорода (1722-1794рр). Байки Сковороди написані у прозі, їм притаманний глибокий зміст, багато назв алегоричних образів птахів та звірів взято з біблійних мотивів та античної літератури. Людські персонажі зустрічаються в байках Сковороди вкрай рідко. У своїх творах Григорій Сковорода дотримувався ідей про те, що справжню цінність людини визначають не зовнішні якості, а внутрішні, такі як розум, милосердя, великодушність, справедливість, викривав згубні для людини прагнення та пристрасті, прославляв дружбу та розум.
Великий внесок у розвиток жанру у 19 столітті зробили Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський та Євген Гребінка. До цього жанру у своїй творчості також звертались Іван Франко та Борис Грінченко. Найбільш відомим українським байкарем є Леонід Глібов, адже саме з його іменем пов’язують розквіт жанру в українській літературі.
Байки для дітей невеликого розміру, читаються швидко, незалежно від того, в віршах вони чи прозі, тому сприймаються краще. Оскільки часто ці твори написані з гумором та сатирою, дитина з усмішкою слухатиме розповідь, хороший настрій допомагатиме сприймати сюжет та зрозуміти мораль байки. Корисним буде обговорити почуте з дитиною, а якщо ж сюжет і мораль був зрозумілий правильно, можна прочитати ще одну байку, (або казку чи оповідання), але тут основне не перестаратись.