Байки

Лисичка подала у суд таку бумагу:

Що бачила вона, як попелястий Віл

На панській винниці пив, як мошеник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль.

Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки,

Давай вони його по-своєму судить Трохи не цілі сутки.…

Чи в Києві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці,
Ходив чумак з мазницею
Помежи крамниці.

І в крамницях, куди глянеш —
Сріблом-злотом сяє,—
А йому то і байдуже:
Він дьогтю питає!

Реготять купці дурнії;
А він тільки сплюне
Та …

Раз Мавпі та Мишкові,
Ослу,
Козлу,
Всім разом, як по змові,
Схотілося Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички, — ладу ж дарма шукать!
«Стій, …

Раз якось у сільце потрапив Чиж-бідак.
Сердега в нім і бився, і крутився,
А Голуб молодий над ним іще й глумився.
«Ну й сором», — каже: «серед дня, дивак,
Зловився!
Мене б не обдурили так:
За це бо я ручуся …

У літню безгомінь,
Прославши по долині тінь,
Листки на дереві з зефірами шептались,
Мовляв, рясні й зелені ми, а верх який!
І все отак зефірам вихвалялись:
— «Це правда, ми прикраса цій долині всій!
Бо нами дерево і пишне й …

Раз Мавпа, в Дзеркалі уздрівши образ свій,
Ведмедя тишком штовх ногою: «Стій!
Поглянь-но», — каже: «кумцю милий мій!
Це що там за потвора?
Які стрибки! Яка кривляка прегидка!
Хоч трішки б я була така,
Як от вона, то враз повісилася …

Запущений хлоп’ятками під хмари,
Змій паперовий, показний,
Пишався й любував звідтіль на божі чари
Й метелика загледів в низині.
— «Чи віриш ти?» — тріщить: «заледве тебе видко!
А заздрісно, признайся, тобі й стидко
Дивитися на льот мій в вишині?»…

Пастух під тінню спав, надіючись на псів.
Це бачивши, гадюка з-під кущів
Повзе до нього, висунула жало, —
І Пастуха на світі б не бувало.
Та, зглянувшись над ним, Комар його вкусив,
І цим від сну збудив.
Очутившись, гадюку вбив …

Де згоди доброї в товаришів нема,
До діла братись там дарма,
Бо вийде, далебі, не діло, тільки мука.
Раз якось Лебідь, Рак та Щука
Везти з вагою віз взялись
І в нього троє всі мерщій впряглись.
Щосили смикають, — та …

Набравши сушняку, в зимову люту пору,
Дідусь, засушений украй нуждою, йшов.
Він ледве плентався отак до свого двору,
І охкав і кректав під оберемком дров.
Ніс, ніс він їх, аж утомився,
А як спинився,
На землю скинув з пліч сушняк …

Горшки господар віз,
З гори конята з ними бережно ступали.
Та от спинивши валку всю на перевалі,
Господар став спускать легенько перший віз.
І добрий кінь чи не крижми його поніс,
Щоб віз не полетів в долину.
А зверху молода …

У всякого талан є свій:
Ми ж часто славі заздримо чужій,
І беремось до справ мерщій,
Яких нам не здолати.
Довірсь пораді цій:
Коли ти хочеш успіх мати,
Берись за те, до чого, друже, ти мастак.

***

Якийсь то замолоду …

Спіймати Тінь свою хотів Пустун один:
До неї, а вона вперед; ще швидше він, —
Вона туди ж; тоді він навздогін:
Та що хутчіше біг, то швидше Тінь тікала,
Неначе скарб, не даючись.
Ось мій дивак назал мерщій — дивись,…

Орел з степів раз на отару налетів
І вихопив ягнятко,
А Ворон молодий дививсь і аж тремтів.
Позаздрило тут Гавенятко,
І дума так воно: — «Якщо вже брать, то брать,
А то навіщо й дзьоб марать!
Бувають і орли, як …

«Чому це так?» — Ставок до Річки гомонів:
«Ти вічно котиш воду,
Коли не глянь, між берегів!
Невже, сестрице, ти не стомлюєшся зроду?
Та ще й несеш ти річищем прудким
То судна з вантажем тяжким,
А то з плотами десь …

Лев уминав на сніданні ягнятко;
А цуценятко
– При царській трапезі крутилось, та з-під лап
В ясновельможного й собі шматочок — хап!
І Лев те вибачив, не огнівився й трохи,
Бо, пак, дурне ще, молоде було!
А Вовку, дивлячись, у …

Хто дужий та значний,
Але дурний,
То шкодить часом він у добрості своїй.
Був воєвода Слон у хащі лісовій.
Здається, що слони — розумна, бач, порода.
Та хоч воно в цьому признатись шкода,
Наш воєвода
В рідню — гладкий,
А …

На ліктях у Тришка жупан порвався,
Чи ж довго думати? За голку він узявся:
На чверть рукава зрізав молодець
І лікті залатав. Готовий жупанець;
Лише на чверть голіші руки в нього.
Та чи журитися від цього?
І все-таки з Тришка …

Лисиця бачила дива,
Та, Лева стрітивши, лишилась ледь жива.
А згодом Лев назустріч знову їй попався,
А втретє підійшла,
Та не такий страшний тепер він здався.
Лисиця вже сама й розмову почала.

***

Отак ми боїмось другого,
Поки не звикнемо …

Осел побачив Солов’я
І каже так йому: «Мій друже, люди в диві
Про тебе гомонять, що ти мастак у співі:
Отож хотів би я
Почуть пісень твоїх, щоб міг я знати,
Чи й справді вмієш гарно ти співати?»
І Соловей …

Хоч послугу прийнять з нас кожен би хотів,
Проте не всяк уміє послужити:
Крий боже, дурня вам зустріти!
Послужливий глупак страшніш за ворогів.

***

Жив якось чоловік на самоті без роду,
Далеко десь у глушині.
Але як не вславляй життя …

Кущ Хмелю виріс на городі
Й по тичечці сухій плестись почав:
А в полі близько молоденький дуб стояв.
«Яке добро від нього всій природі,
Та і в усій його породі?» —
Хміль про дубка тичині так казав.
«Ну, як зрівнять …

Відкупник визначний в хоромах пишних жив,
“Їв смачно, добре пив;
Давав гучні бенкети зроду-звіку,
І скарбів мав завжди без ліку.
І ласощів, і вин, чого не забажай:
Всього надміру, через край.
І, справді, буцім то в його хоромах рай.
Одним …

В покої чепурнім, оздобленім розкішно,
На підвіконні, в вазах дорогих,
Квітки підроблені, з живими поряд, пишно
На стебелинках дротяних
Гойдалися чванливо,
І виставляли всім красу свою на диво.
Почав тут дощик накрапать.
Квітки тафтянії Юпітера благають
Той дощ угамувать;
Всіляко …

Над помарнілою від спеки стороною
Велика хмара пронеслась;
Не освіживши землю й краплею одною,
Вона густим дощем над морем розлилась
І вчинком цим хвалилася перед горою.
«Кому дала добра
Ти щедрістю такою?» —
Сказала Їй гора:
«Згадаєш — серце мре …

По вулицях Слона водили,
Для показу, видать, —
Як звісно, в нас з Слонів привикли дивувать, —
Так за Слоном багато гав ходило.
Звідкіль тут не візьмись, назустріч Моська їм.
Побачила Слона, та й ну до нього братись,
Скавчать, і …

На хату стягшись, Селянин
Купив на ярмарку дійницю та корову.
І от через діброву
Тихенько брів собі шляхом додому він,
Та враз Розбійнику попався.
Розбійник Мужика до цурки обідрав.
«Зажди-но», — скаржиться Мужик: «та я ж пропав,
Мене ти зовсім …

Як хочеш ти трудись;
Здобути ж не гонись
Вже ані вдячності, ні слави,
Якщо в руках нема користі з тої справи.

***

Із ралом вранці селянин
Над нивою собі трудився;
І так уже трудився він,
Що градом з нього піт …

«А, друже мій, здоров! Де був ти, що робив?»
— «Годин ізо три я в кунсткамері ходив;
До всього приглядавсь, хотів усе спізнати, —
І признаюсь, що й сам не знаю, брате,
Яких там лиш немає див.
Ну, й правда, …

Якийсь то Кухар-письмачок
Побіг з кухарні у шинок
(Він богомільний був, і саме в тому часі
Прийшлося випити за упокій кумасі);
А дома пантрувать м’ясив
Кота лишив.
Вернувсь — і, матінко! Аж вдарив його піт!
Скрізь на долівці недогризки,
А …

Собака, Лев та Вовк і Лис
В сусідах проживали.
Отож колись
Вони зійшлись
Та й договір собі уклали:
Щоб спільно звірів полювать
І що впіймається, всім рівно роздавать.
Не знаю, як уже такий випадок стався,
Що Лисові олень впіймався.
Скликає …

Старий збиравсь садити деревце.
«Вже хай би будував; та як садить в ті літа,
Коли ідеш із цього світа!» —
Казали, бачивши оце,
Три юнаки, та ще й з Старого глузували:
«Щоб плід якийсь тобі твої труди давали,
То треба, …

В Селян терпіння вже не стало:
Бо кривд чимало
Струмочки їм та річечки
Весною в повінь завдавали;
Пішли собі просити ради у Ріки,
В яку оті струмки і річечки впадали.
Було що донести на них!
Жита в полях розриті,
А …

Лозиною гнучкою
Мужик на продаж в місто Гуси гнав;
І всяк, це бачивши б, сказав,
Що з гусячою він не панькавсь чередою:
За баришем він на базар в цей день слішив
(Коли ж про копійчину йдеться,
Тоді не гусям лиш, …

Стрілець малинівку весною вбив.
Та хай би все нещастя те на ній кінчилось.
Так ні; за нею й іншим трьом біда судилась:
Він троє пташенят її посиротив.
Безсилі ще були, пушок ледь-ледь синів,
Малята терплять голод
І холод,
Даремно виглядають …

Свиня одного дня на панський двір забилась.
Навколо стаєнь там і кухонь находилась;
У гній вона і в сміття вбралась,
По вуха досхочу в помиях накупалась, –
Додому, як була,
Свиня-свинею прибрела.
«Ну, Льохо, що ти там побачила такого?» —…