Байки

На птахофермі

Між Курей, Гусей

Лише один Індик

Ходив завжди надутим.

Чого ж бундючився

Сіренький птах оцей?

Він на завфермою

Старався схожим бути!…

Знавшов Кіт на подвір’ї

Кістку з м’сом.

Замуркотівши ласо,

Шукав, де б примоститись,

Щоб всмак

Неквапно

Поживитись.

Та раптом недалеко десь

Загавкав Пес.

І змушений був Кіт,

Перестрибнувши пліт,

Майнути в поле,

Аж під ліс.

Та Пса й сюди

Лихий …

Хвалився Підсвинок Свині:

— Коли б мені

Слоновий раціон —

Я був би теж як Слон!…

Футбольний М’яч

Став дуже хвалькуватим:

— Хіба б змогли

Без мене грати?

Усі гравці

Біжать туди, де я.

З могу шляху

Тікає сам суддя!

А як за поле викочусь зелене,

Усі очікують на одного —

На мене!

І М’яч-хвалько

Роздувся …

У школі лісовій

За спільну парту сіли

Руденьке Ведмежа

І Зайченятко сіре.

Завдання їм

Однакове дали:

Розповісти про те,

Як літо провели.

Зітхнуло Ведмежа,

Понюхало чорнило,

Почухалося

Й зошита розкрило.

А Зайченя

На це лише чекало —

Скосило очі,

Списувати …

Прослухав Півень Солов’я

Й прорік хвалу велику:

— Хороша пісня і твоя,

Та все ж не «ку-ку-рі-ку».…

Кіт запросив на власні іменини,

Окрім котячої родини,

Собаку дворового й Мишу.

Вітальні вигуки сколихували тишу,

Допізна чулись там пісні і тости…

Нарешті розійшлися гості.

Тут, спину вигнувши

Й наструнивши хвоста,

Накинулася Кицька на Кота:

— Чи вижив з розуму, …

В столиці лісовій чи на периферії
(Не так важливо — суть одна)

На Зайця покладалися надії

Як на прудкого бігуна.

Й, коли наблизились міжлісові змагання,

На них послати Зайця без вагання

Спортивне ухвалило товариство.

І навіть Лев

Схвалив кандидатуру особисто.…

Лис-батько в ліс приніс курча

І так дітей своїх навча:

— З вас кожен мусить хитрим бути,

Уміти інших обманути.

На цей раз м’яса вам не дам —

Хай всяк шукає їжу сам! —

І тут озвалось Лисеня:

— А …

Грабіжник Вовк

Був спійманий якось,

Відповідати

Перед Левом довелось.

— Що, грабувать?! —

Лев заревів страшенно. —

До білих до ведмедів відішлемо!

— Невихованим був я… —

Вовк аж плаче. —

Не розумів,

Що тав чинить не треба.

Тепер клянусь,…

— Гасаєш все навкруг отар,

Пильнуєш їх від Вовка?

— А ти? — питає Пес Кота.

— Я інспектую… мишоловку.…

На буйний Чуб

Сваривсь похмурий Лоб:

— Як міг би, то мене

Всього закрив на зло б! —

Коли ж від Чуба

Залишилось мало,

То Лоба це

Ще більше дратувало:

— От тільки лисини

Мені, бач, бракувало!…

На цирковій арені

Дресирувальник із Ведмедем виступав,

За кожний номер цукор із кишені

Він Клишоногому давав.

Старався з усіх сил «артист»,

Ведмежий свій показуючи хист:

Ставав на задні, потім на передні,

Катався на коні й велосипеді,

Ішов перевертом і гирі …

Гусак і Качур,

Друзі з давніх пір,

Якось з ставка

Верталися у двір,

Аж їм назустріч

Півень-забіяка.

Тут друзі — стоп,

Один із них закрякав:

— Пішли назад!

Не зв’язуйся з дурним.

Ну, що один

Ти вдієш з ним?…

Якось-то зрання

Подався Браконьєр на полювання.

Скрадаючись він довго лісом брів
(«Що далі в ліс, то менш інспекторів»).

Нарешті у глухій місцині

Сліди побачив: дикі свині.

Невдовзі Підсвинка помітив Браконьєр,

Рушницю звів, завмер.

І — гримнув постріл.

Вереск, зойк луна,…

Лиш на отару Вовк напав —

На нього кинувсь Вовкодав

І ледь не розідрав.

Сяк-так

Відповз у ліс хижак,

У лігві дух спускає неборак.

Над ним заплакана Вовчиха,

Заголосила стиха:

— Ой лишенько, ой лихо…

Мене на кого покидаєш ти?…

В степу курному,

Далеко від міського дому,

Новеньке легкове Авто

Зустрілось з Трактором старим,

Від пилу чорним і брудним,

Й дивується:

— А що ото?

Це ж не машина, а невдаха;

Повзе, немовби черепаха.

Чи не пора вже шкарбуну

Повзти… …

На узліссі чималенька

У гнізді жила сімейка:

Ворон-батько, Гава-мати,

Їхні діти Гавенята.

Ворон був ученим мужем,

Заклопотаний був дуже.

Він розв’язував проблему

І писав труди на тему:

«Що робить для того слід,

Щоб прожити триста літ».

Гава в лісі працювала,…

Розводячи, неначе міх, свій рот,

Повчав Козу бурмило Бегемот:

— Чого стрибать, яка у тім потреба?

Що? Спорт? Дурниці! Соромно за тебе.

Він засопів, поповз з болота в тінь,

Повчанням цим прикривши власну лінь.…

На старість мавпочка недобачати стала,
а від людей вона чувала,
що це ще лихо не таке —
аби дістати окуляри.

Отож вона, не знаю де,
собі дістала аж чотири пари.

Така вже мавпочка раденька —
то на потилицю, а то …

Лисичка подала у суд таку бумагу:

Що бачила вона, як попелястий Віл

На панській винниці пив, як мошеник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль.

Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки,

Давай вони його по-своєму судить Трохи не цілі сутки.…

Чи в Києві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці,
Ходив чумак з мазницею
Помежи крамниці.

І в крамницях, куди глянеш —
Сріблом-злотом сяє,—
А йому то і байдуже:
Він дьогтю питає!

Реготять купці дурнії;
А він тільки сплюне
Та …

Раз Мавпі та Мишкові,
Ослу,
Козлу,
Всім разом, як по змові,
Схотілося Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички, — ладу ж дарма шукать!
«Стій, …

Раз якось у сільце потрапив Чиж-бідак.
Сердега в нім і бився, і крутився,
А Голуб молодий над ним іще й глумився.
«Ну й сором», — каже: «серед дня, дивак,
Зловився!
Мене б не обдурили так:
За це бо я ручуся …

У літню безгомінь,
Прославши по долині тінь,
Листки на дереві з зефірами шептались,
Мовляв, рясні й зелені ми, а верх який!
І все отак зефірам вихвалялись:
— «Це правда, ми прикраса цій долині всій!
Бо нами дерево і пишне й …

Раз Мавпа, в Дзеркалі уздрівши образ свій,
Ведмедя тишком штовх ногою: «Стій!
Поглянь-но», — каже: «кумцю милий мій!
Це що там за потвора?
Які стрибки! Яка кривляка прегидка!
Хоч трішки б я була така,
Як от вона, то враз повісилася …

Запущений хлоп’ятками під хмари,
Змій паперовий, показний,
Пишався й любував звідтіль на божі чари
Й метелика загледів в низині.
— «Чи віриш ти?» — тріщить: «заледве тебе видко!
А заздрісно, признайся, тобі й стидко
Дивитися на льот мій в вишині?»…

Пастух під тінню спав, надіючись на псів.
Це бачивши, гадюка з-під кущів
Повзе до нього, висунула жало, —
І Пастуха на світі б не бувало.
Та, зглянувшись над ним, Комар його вкусив,
І цим від сну збудив.
Очутившись, гадюку вбив …

Де згоди доброї в товаришів нема,
До діла братись там дарма,
Бо вийде, далебі, не діло, тільки мука.
Раз якось Лебідь, Рак та Щука
Везти з вагою віз взялись
І в нього троє всі мерщій впряглись.
Щосили смикають, — та …

Набравши сушняку, в зимову люту пору,
Дідусь, засушений украй нуждою, йшов.
Він ледве плентався отак до свого двору,
І охкав і кректав під оберемком дров.
Ніс, ніс він їх, аж утомився,
А як спинився,
На землю скинув з пліч сушняк …

Горшки господар віз,
З гори конята з ними бережно ступали.
Та от спинивши валку всю на перевалі,
Господар став спускать легенько перший віз.
І добрий кінь чи не крижми його поніс,
Щоб віз не полетів в долину.
А зверху молода …

У всякого талан є свій:
Ми ж часто славі заздримо чужій,
І беремось до справ мерщій,
Яких нам не здолати.
Довірсь пораді цій:
Коли ти хочеш успіх мати,
Берись за те, до чого, друже, ти мастак.

***

Якийсь то замолоду …

Спіймати Тінь свою хотів Пустун один:
До неї, а вона вперед; ще швидше він, —
Вона туди ж; тоді він навздогін:
Та що хутчіше біг, то швидше Тінь тікала,
Неначе скарб, не даючись.
Ось мій дивак назал мерщій — дивись,…

Орел з степів раз на отару налетів
І вихопив ягнятко,
А Ворон молодий дививсь і аж тремтів.
Позаздрило тут Гавенятко,
І дума так воно: — «Якщо вже брать, то брать,
А то навіщо й дзьоб марать!
Бувають і орли, як …

«Чому це так?» — Ставок до Річки гомонів:
«Ти вічно котиш воду,
Коли не глянь, між берегів!
Невже, сестрице, ти не стомлюєшся зроду?
Та ще й несеш ти річищем прудким
То судна з вантажем тяжким,
А то з плотами десь …

Лев уминав на сніданні ягнятко;
А цуценятко
– При царській трапезі крутилось, та з-під лап
В ясновельможного й собі шматочок — хап!
І Лев те вибачив, не огнівився й трохи,
Бо, пак, дурне ще, молоде було!
А Вовку, дивлячись, у …