В суд Селянин потяг Вівцю:
Почав він там супроти неї карну справу;
Суддею — Лис; і він умить вчинив розправу.
Спитав отого та спитав оцю,
Щоб повіли докладно і без крику,
Про що то подано супліку?
Тут Селянин сказав: «Такого …
У Сави, Пастуха (він панських пас овець),
Все збитки, хоч кричи ти пробі.
Наш молодець
У сумі та в жалобі:
Всім скаржився і розпускав чутки,
Що завелися тут вовки,
Що вовк овець став із отари брати,
Що їх нещадно обдирав.…
Даремно про чортів мовляють,
Що ніби справедливості вони не знають;
Ні, правду часто теж вони оберігають:
І приклад тут навести можу я
На все у пеклі черга є своя:
Отож, змагаючись, Наклепник і Змія
Податись першістю своєю не хотіли
І …
Барбос, що в пана жив,
Служив,
Та ласки у дворі ні трохи не зажив,
Побачив раз, ходивши коло дому,
Жужу, свою стару знайому, —
На подушці вона сиділа, на вікні.
До неї лащиться він, наче до рідні,
З розчулення немов …
«Як, любий Півнику, співаєш ти чарівно!»
— «Зозуленько, не згірше й ти, —
Виводиш плавно так та рівно:
Співачки кращої у лісі не знайти!»
— «Тебе, кумасю мій, вік слухать я готова».
— «А ти, красуне, забожусь,
Замовкнеш лиш на …
Побачив Вовк, йдучи біля кошари,
Що Пастухи, найкращого з отари
Піймавши баранця, спокійно потрошать,
Собаки ж біля них тихесенько лежать.
Про себе мовив неборак,
Пріч ідучи, в досаді так:
«Який би гвалт тут підняли ви, друзі, без кінця,
Коли б …
Спіймала Кішка Солов’я,
В сердегу кігті запустила
І голоском медовим ніжно говорила:
«Любенька пташечко моя!
Я чую, що тебе за співи всюди славлять
І з кращими співцями поряд ставлять.
Лисиця ось, моя кума,
Хвалилася, що голос твій такий чудовий
І …
Якийсь у давнину Вельможа
З розкішного пустився ложа
В країну, де Плутон царює, в край химер.
Сказать простіше — він помер.
І в пеклі, як велось в той час, на суд з’явився.
Тут допит враз йому: «Чим був ти? Де …
Зозуля на сучку зажурено кувала.
— «Що, кумонько, така сумна?» —
Їй з гілки Горличка ласкаво воркувала:
«Чи ти об тім, що відгуляла
У нас весна,
Кохання з нею, сіло сонце нижче,
Та йдеться до зими все ближче?»
— «Як …
Від скарги на судців,
На сильних і на глитаїв
У Лева лопнуло терпіння,
Він сам рішив свої оглянуть володіння.
Їде він, а Мужик багаття розіклав, —
Вловивши риби, смажити збирався.
Стрибали на вогні бідахи хто як знав;
Шукаючи рятунку, кожен …
Скупий втрачає все, бажавши все дістать.
Щоб довго прикладів тут не шукать, —
Хоч їх багато є, я добре знаю, —
Та ритись лінь, так намір маю
Стареньку байку розказать.
***
Ось що в дитинстві я читав раз про Скупого.…
Не хочеш бути диваком,
Держись звання, в якім ти був ще малюком.
Простий з вельможним панством не ріднися,
І, як родився карлюком,
То в велетні уже й не пнися,
А пам’ятай частіш свій зріст.
***
Утикавши собі павлиним пір’ям хвіст,…
Про вовчу жадність всякий знає:
Бо Вовк під час їди
Кісток не залишає.
Та з них один зазнав біди:
Він кісткою чуть не вдавився.
Не може Вовк ні охнуть, ні зітхнуть;
Прийшлось хоч ноги простягнуть!
Та Журавель, на щастя, приблудився.…
На Щуку хтось у суд доніс, —
Від неї, мов, життя нема нікому;
Заяв набралось цілий віз,
І скоро лиходійку, всім відому,
На суд у ночвах принесли лини.
А судді поблизу збирались:
На лузі паслися вони;
Їх імена в архіві …
На чужину якось дві Мухи відлітали,
Та стали кликати з собою ще й Бджолу:
Бо від папуг вони чували
Про той далекий край велику похвалу.
До того ж для самих було великим горем,
Що тут вони ні в сих, ні …
Підвищив раз Орел Зозулю в Солов’ї.
Зозуля, в новім чині,
Поважно сівши на ялині,
Таланти в музиці свої
Тут виявлять пустилась.
Та ба — всі геть летять,
Одні глузують лиш, а інші ще й бурчать.
Моя Зозуля зажурилась
І з …
До Ратая вповзла Змія
І каже: «Нум, сусідо, жити в згоді!
Тепер мене тобі вже стерегтися годі;
Ти бачнш — віддавна інакша стала я
І шкіру — вір-не-вір — ще навесні змінила».
Та Мужика Змія впевнити не зуміла.
Мужик схопив …
Раз якось з’їхавшись з знайомим у дорозі,
Із приятелем тим я мав один нічліг.
Ледь вранці я продерти очі встиг,
І що ж тут узнаю? Мій приятель в тривозі:
Учора все було нам втішне та смішне;
Тепер він став не …
В якійсь отарі у Овець,
Щоб не могли Вовки їх більше турбувати,
Покладено Собак іще придбати.
Що ж? Розвелось їх стільки під кінець,
Що Вівці од Вовків і справді уціліли,
Але й Собака ж щось та їсть:
То вовну здерто, …
«Андрію, ну ж бо йди!
Куди ти запропав? Іди мерщій сюди,
Глянь в дядькову калитку!
Торгуй по-моєму, то будеш ти не в збитку», —
Вчив небожа Купець в крамничці у своїй:
«Ти знаєш польського сукна сувій,
Який залежався у мене …