Докучило підшивати
Подертії сита,
Пішов циган молотити
За торбину жита.
Пішов таки недалечко —
До свого сусіда…
От молотить та й молотить
Зрання до обіда.
Перекинув, може, з копу,
Хтів би й попоїсти,
Та господар, як на збитки,
Не дає …
Ходить німець по корчмі,
Випив собі чарку.
«Чи печена гуска є? » —
Питає шинкарку.
«Та є, пане! — каже та. —
Є порядна пара!»
«Чи дорого ж буде штука?»
«Та ні! Півталяра».
«А чи буде юшка й хліб?»
«Таже …
Сидить москаль на прилавку,
Прищурює очі…
Так і знати: москалина
Вареників хоче.
Хоче бідний вареників,
То й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому
Не вміє назвати.
«Хазяюшка, галубушка! —
Став він говорити. —
Свари-ка мне вот энтаво!..»
«Та чого зварити?..»…
Розходився мужичок
Аж ґвалт дякувати,
Та одна йому біда:
Не вмів читати.
До аз-буки — так куди,
Не того він хоче.
Він гадає чим другим
Просвітити очі.
“Не вміє ж так старий дяк
Стрічки розібрати,
Окуляри ж як візьме —…
Лежить дідич на постелі,
Як барило, грубий…
Його лакей сухощавий
Заснув коло груби…
Заснув лакей коло груби,
Води не напився…
Як захтілось йому пити –
Бідний пробудився…
“Ой питоньки, ой питоньки!” –
Зачав промовляти,
Але, шельма, лінується
Із-під груби встати……
Приїхали запорожці,
Короля вітають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають.
Сидять собі. В них жупани
Все кармазинові,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові.
Задивились на ті вуса
Ляхи-мосціпани.
«Що б їм, — кажуть, — дати їсти?
Даймо їм сметани!»
Поставили …
Привіз дідич раз на свята
І зі школи сина
І не може натішитись,
Що вчена дитина.
Раз здибає гуменного
І тому хвалиться:
“Ото,— каже,— мій синочок
Як у школі вчиться!..
Та і розум, що за розум!
Як тобі, Іване?”
“А …
Прийшла в церкву стара баба,
Свічок накупила,
Де була яка ікона,
Всюди поліпила.
Іще пара остається,
Де їх приліпити?..
«Ага! – каже, – пошукаю
Святого Микити!»
Найшла баба і Микиту –
Святий чорта ціпить!..
Баба їдну йому ставить,
Другу чорту …
Ой з-за гори, із-зі кручі
Та скриплять вози йдучи,
Попереду козаченько
Так вигукує, йдучи:
“Україно, Україно,
Моя рідна мати!
Чи ще довго над тобою
Будуть панувати?
Чи ще довго кривавицю
Будуть з тебе пити,
Тай діточок твоїх бідних
В кайдани …
“Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?”
– Ах, за мною
через став
Аж сто вовків гналось!
“Бог з тобою… Сто вовків!..
Та б село
почуло…”
– Та вірно пак і не сто,
А п’ятдесят було.
“Та й п’ятдесят…
Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі…
Повій, вітре, з полуночі!..
Між ярами там долина,
Там біленькая хатина;
В тій хатині голубонька,
Голубонька — дівчинонька…
Повій, вітре, до схід сонця,
До схід сонця, край віконця;…
Ізійшлися пан з Іваном,
По світі мандрують…
Разом їдять, розмовляють.
Разом і ночують…
На кождому через плечі
Висить по торбині…
Лиш пан таки у чемерці,
Іван — у свитині…
Ідуть вони дорогою,
Стали ночувати,
Аж пан собі задумує
Хлопа ошукати……
Чи в Києві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці,
Ходив чумак з мазницею
Помежи крамниці.
І в крамницях, куди глянеш —
Сріблом-злотом сяє,—
А йому то і байдуже:
Він дьогтю питає!
Реготять купці дурнії;
А він тільки сплюне
Та …
Несе м’ясо руський Кіт,
Польський вихилясом:
«Що ти, Котику, несеш?»
А той каже: «М’ясо!»
І як «М’ясо!» вимовляв,
М’ясо і упало,
І з ним польського Кота
В минуті не стало.
Несе м’ясо польський Кіт.
Руський і питає:
«Що ти, Котику, …
Іде циган по діброві
(Десь лихе носило),
При нім пара вареників,
Люлька та кресило.
Чорний, темний, як та хмара,
По лісі блукає:
Іскривився, курить люльку…
Аж Лев вибігає.
Вибігає, став, питає:
«Хто ти, чорний враже?»
«Скажи перше, хто ти, враже?» …
Ізнемігся старий вовк,
Ледве що плететься,
Аж з ягнятами вівця
На полі пасеться.
Приходить він до вівці,
Став на задні п’яти, П
росить собі на обід
Одного ягняти.
А та й каже, що: «Не дам,
Не мої ягнята,
А от …
Пробігає Лис голодний,
Через пеньки скаче;
Аж слухає — десь Ворона
На гілляці кряче,
Та й говорить собі стиха:
«Почекай, бабусю!
Не їв м’яса годин кілька,
Тепер поживлюся».
І хвостиком помахує,
Прищурює очі,
Підмовляє її злізти,
А тая не хоче.…
Як Собака стеріг хату,
То його й тримали;
Як постарівся, небора,
Взяли та й нагнали…
Іде, бідний, дорогою,
Притулку шукає;
Аж у лісі на поляні
Вовк його здибає.
«Куди,— каже,— йдеш, Собако?»
«Притулку шукати!..»
«А що ж твої господарі?»
«Та …