Байки Леоніда Глібова

Здається, байка просто бреше,
Направді ясну правду чеше.
Нікого в світі не мине.
Читайте, згадуйте мене.
(Л. Глібов)

Коли ми говоримо про байки в українській літературі, одне з перших імен, які приходять на думку, це ім’я Леоніда Івановича Глібова. Творча спадщина письменника налічує (окрім інших творів) понад сто байок, які користувались популярністю як серед сучасників так і у наш час. Належно оцінив талант Глібова як байкара Іван Франко, назвавши письменника “найкращим українським байкописом”.

Творчий шлях Леоніда Глібова розпочинається ще у дитинстві. Перші поетичні твори були написані російською, але згодом письменник починає писати на українській мові. Великий вплив на творчість молодого автора мали “Кобзар” Тараса Шевченка та байки Євгена Гребінки.

Байки у творчості Леоніда Глібова

До жанру байки Леонід Глібов вперше звертається під час навчання у Ніжинському ліцеї. Спочатку перекладає на українську мову байки Івана Крилова (частина яких є переробками байок Езопа та Лафонтена) і невдовзі починає писати власні. Перша збірка байок письменника побачила світ у Києві у 1863 році, але майже весь тираж був знищений у зв'язку з валуєвським циркуляром. Незважаючи на жорстку цензуру, Глібову вдається у 1972 році видати друге доповнене видання, а у 1982 побачило світ третє видання, яке було передруком другої збірки. Окрім цього байки Глібова друкувались у різних часописах та журналах таких як “Київський телеграф”, “Основа”, “Чернігівська газета”. Перша повна збірка творів письменника була видана вже після його смерті у 1904 році.

Байки Глібова відрізняються тонким українським гумором і яскравим національним колоритом. Зображені в байках люди та тварини є справжніми українцями і, ймовірно, це зробило байки письменника надзвичайно популярними.

Байки Леоніда Івановича Глібова займають визначне місце в українській літературі та можуть бути поставлені в один ряд з кращими творами цього жанру світової літератури. Пропонуємо і вам, шановні читачі, поринути у цей веселий, але одночасно повчальний, світ байки Леоніда Глібова.

Розгорнути...

Теги:

Христос Воскрес!

4.6
(5)
Час читання < 1 хв

Христос Воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа …

Квіткове весілля

4.3
(12)
Час читання < 1 хв

У вишневому садочку,
Під вербою, в холодочку,
Щоб лихо прогнать
І щоб долю звеселити,
Заходились наші квіти
Весілля гулять.
Не було б таких новинок,
Та хрещатенький Барвінок
Усіх здивував —
Він Фіалочку блакитну,
Наче панночку тендітну,
За себе узяв.

Посередині …

Ведмежий суд

3.9
(81)
Час читання < 1 хв

Лисичка подала у суд таку бумагу:

Що бачила вона, як попелястий Віл

На панській винниці пив, як мошеник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль.

Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки,

Давай вони його по-своєму судить Трохи не цілі сутки.…

Горшки

4.4
(98)
Час читання < 1 хв

Був собі Горщик золотий,
Хороший, дорогий.
Прийшла Біда і Горщик той розбила;
Жаліли всі, вона не пожаліла,—
На те Біда!
Скрізь її знають — села й города.
Чого вона не виробляє?
Не тільки що горшків, людей не розбирає.
І опинився …

Горлиця й Горобець

3.4
(40)
Час читання 2 хв

Воркувала Горлиця у садку,
У куточку тихенькому, на бузку;
Жалкувала сизокрила, що вона
Незчулася, як минула і весна,
Не вгляділа, як одцвівся і садок,
І черешні, і вишеньки, і бузок;
Сумувала, що прийдеться восени
Десь шукати ще іншої сторони.
Підлабузнивсь …

Гадюка і Ягня

4.3
(55)
Час читання < 1 хв

Під дубом у гаю жила Гадюка,
Непросипуща злюка:
Усе було сичить-сичить,
Щоб кого-небудь укусить.
Мале Ягнятко там гуляло;
Скік-верть, сюди-туди —
Та якось під той дуб і доскакало,
Не сподіваючись біди…
Гадюка кинулась та й укусила,—
От так, як бач,…

Гава і Лисиця

3.7
(48)
Час читання < 1 хв

Літаючи по дворах, Гава
Шматок ковбаски добула;
Хоч кажуть, що вона дурна роззява,
А до крадіжки здатная була.
От узяла та й полетіла,
Щоб недалечко, у ярку,
На самоті поснідать до смаку:
Усе було, ще ковбаси не їла.
«Спасибі,— думає,— …

Вовк та Ягня

4.1
(38)
Час читання 2 хв

На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться,
А більший меншого кусає та ще й б’є —
Затим що сила є…
Примір не довго б показати,
Та — цур йому! Нащо чіпать?..
А щоб кінці як-небудь поховать,
Я …

Вовк та Мишеня

4.4
(29)
Час читання < 1 хв

На полі Вовк овечку взяв,
Потяг сердешную в діброву —
Не на розмову,—
А щоб із’їсти: він бажав
М’ясця свіженького давненько.
От взяв овечку, обідрав,
Як знав,
Та й заходився хорошенько
М’ясце під дубом уминать,—
Аж на зубах кістки хрущать.…

Вовк та Зозуля

3.7
(19)
Час читання < 1 хв

Надумавсь Вовк, що жить йому погано:
Не з’їсть, не засне до пуття,
Що вік його минає марно,
Що треба кращого шукать собі життя…
Сидить він раз під дубом та й куняє,
Ніхто його не розважає,—
Аж чує — на вербі,…

Вовк і Лисиця

3.8
(26)
Час читання < 1 хв

Лисиця десь м’ясця дістала.
Тихесенько прибігла під стіжок —
Ум’яла більшенький шматок,
А менший у сінце сховала
На другий раз, бо нужду знала;
Сама ж спочити прилягла…
Воно годиться, попоївши;
Не молода-таки й була,
Натомиться, всю ніч ходивши…
Аж ось …

Вовк і Кундель

4.4
(23)
Час читання 2 хв

Бурмило Кундель вирвався на луг —
На волі трохи погуляти,
Бо остогид йому ланцюг,
Обридло в курені лежати.
Піткнувсь у чагарник… Коли глядить —
Назустріч Вовк біжить.
Бурмило витріщивсь і став брехати
— Стій!— крикнув Вовк.— Чого свариться нам!
Ось …

Вівчар

4.5
(30)
Час читання < 1 хв

Був на селі Вівчар Тарас;
Він панових овечок пас.
Став мій Тарас чогось журитись:
Сидить, голівоньку схилив,
А панові боїться похвалитись,
Щоб пан не бив.
— Чого ти, брате, світом нудиш? —
Питаються його.
— Ох, братці! Лишенька мого
Абияк …

Вівці та Собаки

4.4
(51)
Час читання < 1 хв

Один заможний господар
Надумався Вовків злякати.
«Що,— каже,— той вівчар
Собак дві сотні назбирати!»
Здається б, і гаразд було:
Вовки полохать перестали,—
Так друге лихо підросло:
Свої Собаки шкодить стали.
Аж жаль бере, як розказать:
З Овечок перше вовну драли,…

Вареники

3.8
(27)
Час читання 2 хв

Веселий господар Дем’ян
Любив гостей на бесіду скликати.
Він був багатший від усіх селян,
Всього доволі мав, було чим шанувати.
Вподобався йому найбільше Клим,
Земляк хороший, що й казати,
На все умів розумну раду дати,
Усі дружили з ним.
Прийшов …

Вередлива дівчина

3.3
(21)
Час читання < 1 хв

Була собі Галя,
Дівчинонька-краля,
І багата, і вродлива,
Тільки дуже вередлива,—
Усякому зась.
Вона теє знала
І скрізь щебетала,
Як та пташка на просторі:
«На те,— каже,— щука в морі,
Щоб трусивсь карась».

Багатая доля,
Веселая воля,
Одна стежечку топтала,…

Ведмідь-пасічник

4.1
(14)
Час читання < 1 хв

У темнім лісі, за горами,
Зібравсь усякий звір:
Вовки, лисиці з ховрахами,
Зайці дурні, шкодливий тхір
І ще там деяких чимало
Безпечно в лісі панувало.
Була і пасіка у них…
Нехай, мов, люди не гордують,
Що тільки все вони мудрують…

Ведмедик

4.3
(27)
Час читання < 1 хв

На муріжку, серед двора,
Гуляла дітвора;
Гостинчики переглядала,
Що матінка понадавала.
— Нум у ведмедика гулять! —
Сусідній Хлопчик став казать.
— Нум, нум! — всі почали кричати.
— Ведмедиком лежати буду я,—
Вигадує Хлоп’я,—
Гарчатиму на вас, мов хочу …

Будяк і Васильки

4.3
(14)
Час читання < 1 хв

Давно колись весела воля,
Гуляючи посеред поля,
Насіяла Васильків цілий лан.
Де взявсь Будяк, на пригорку розцвівся,
Пишається, неначе пан.
І просторікать заходився:
— Ой ви, Василечки, бадиллячко дурне!
Чи бачите мене?
Я вище вас, мене усюди видно,
Не тільки …

Білочка

4.1
(18)
Час читання < 1 хв

Пухнату Білочку до себе Лев прийняв,
Навіщо й як — того ніхто не знав,
Бо не довідались сороки-цокотухи;
Вони б усюди брехні рознесли,
Зробили б бугая із мухи:
«І так, і перетак, ми бачили, були».
Дознався я, що Білочка служила,…

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: