Бережливість

Розповідають, що одного разу вийшов Кутуб-хан із дому босоніж.
– О-ох! У-у! Уввай! — Це він так кричить, бо наступив на гострий-гострий цвях. – Ха-ха-ха! Хо-хо-хо! Хе-хе-хе! — Це він так сміється.
Що він заплакав – це зрозуміло. А ось чого сміятися, коли боляче і кров ллється на повну силу?
Справа все в тому, що Кутуб-хан, оглянувши рану, засмутився і водночас зрадів, засміявся і водночас заплакав:
– Прокляття шайтану, як я собі ногу поранив! Хвала аллаху, туфель на мені не було: проколеш п’яту – п’яті боляче, а проколеш туфлю, яка коштує грошей, – душа болить!