Білий бант
Оповідання Володимира Сенцовського
У Тимка завжди сверблять руки.
Це так вихователька Наталя Лук’янівна каже, коли Тимко щось накоїть або тільки хоче накоїти.
Гралися на подвір’ї. Галинка була лікарем. До неї підходили дівчатка, роззявляли ротики і голосно казали: «А-а…»
Тимко стояв, осторонь і з цікавістю стежив за Галинкою. На голові у неї був кумедний білий бант, схожий на метелика. Коли дівчинка нагиналася, бант стріпував крильцями, ніби хотів злетіти.
Хлопчик сам не помітив, як рука сіпнула той бант і він розв’язався.
Від злості на себе Тимко аж за пальця себе вкусив.
А Галинка звела на нього великі сині очі й от-от заплаче.
Підійшов Андрійко. Докірливо глянув на Тимка-:
— Цей бант пов’язала моя мама, бо Галинчина захворіла і в лікарні лежить.
Стоїть Тимко, червоніє…
І чому в нього сверблять руки?
Джерело:
“Дивень – ранок“
Володимир Сенцовський
Видавництво: “Веселка”
Київ, 1993 р.