Брехунець

Корейські народні казки

Давно колись у невеликому селі жив хлопчик, і дуже він полюбляв усіх обманювати. От і прозвали його Кве То Рі, що значить “Брехунець”. З ранку до вечора бродив Кве То Рі селом з підступною думкою: “Кого б іще обдурити? З кого б іще покепкувати?”
Пішов якось Кве То Рі в гори. Ішов, ішов, аж бачить: старий дідок хмиз збирає.
Підійшов Кве То Рі ближче – аж то його сусіда! Зрадів Брехунець: “Ось кого піддурити можна!”
І він заволав:
– Дідуню! дідуню! Біда! Біжи швидше додому! Твоя баба вмирає!
Повірив йому старий, кинув в’язку і бігом додому.
Зачекав Кве То Рі, поки дід за горб повернув, і теж кинувся до дідової господи, тільки коротшою дорогою.
Прибіг до баби й гукає:
– Ой бабуню, біда! Біжи швидше в гори. Збирав твій старий хмиз, і на нього лютий тигр напав
Ухопила баба палицю й кинулась дідові на поміч. Біжить, мало не задихнеться. Аж назустріч їй дід. Побачили вони одне одного і стали як укопані
– А мені Кве То Рі сказав, що ти вмираєш,- каже дід.
– А мені – що на тебе тигр напав, – каже баба.
Зрозуміли вони, що клятий хлопчисько їх обдурив, і розповіли про все сусідам. Ті лише головами похитали: “Що ти вдієш з цим Брехунцем. Не можна йому вірити”.
– Як тобі не соромно людей морочити? – питають його люди, а він сміється та й годі.
Якось уночі Кве То Рі підняв на ноги все село.
– Пожежа! – кричить.- Горимо!
Повибігали люди з хат, а Кве То Рі регоче:
– Ех ви, повірили!.. Розгнівались на нього люди:
– Ніколи більше не віритимемо тобі!
А йому хоч би що. Посміявся та й пішов собі. Іде, пісню співає:
Я наймудріший,
Я найхитріший,
Всі мене знають,
Я Кве То Рі.
Прийшов Брехунець у гори, ліг під деревом і думає: “Кого б іще піддурити!”
Тільки він так подумав, як чує: поряд щось люто реве.
Схопився Кве То Рі на ноги, бачить, з лісу тигр вискочив, очі ніби дві свічки горять, а хвіст величезний, як жердина. Затремтів Кве То Рі, мов та гілочка вербова, вихопився на дерево, зажмурився і ну кричати:
– Рятуйте! Поможіть! На мене тигр напав! Почули селяни, що Кве То Рі на допомогу кличе, та не повірили Брехунцеві.
– Знову капосний сміється з нас! От клята душа!
Вранці прийшли в ліс по дрова, бачать сидить на великому дереві Кве То Рі, а під деревом тигр. Прогнали селяни тигра, зняли Кве То Рі з дерева і кажуть:
– Бачиш, як людей обманювати! Не повірили ми тобі, думали, знов хочеш нас піддурити!
Кве То Рі похнюпив голову і нічого на те не відповів. Але відтоді вже ніколи нікого не обманював.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Просяне дерево”

Корейські народні казки

Переклад – Ірени Барановської

Видавництво: Веселка

Київ, 1979 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: