Бугай та кропив’янка
Лужицькі народні казки
На вигоні, де паслася худоба, росли кущі. На одному з них кропив’янка змостила і вивела малих пташенят.
Якось це гніздо побачив бугай. Коли кропив’янка відлітала по корм бугай-забіяка буцав того куща рогами і, чалапаючи навколо, лякав малих пташенят.
Діждавшись матері, малі розповідали їй про витівки рогатого.
Розгнівалася пташка та й каже:
— Постривайте-но трохи, я провчу його. Він більше ніколи не буцатиметься!
Наступного дня кропив’янка залишилася вдома. Тільки-но бугай підійшов до куща, пташка миттю влетіла йому у вухо й, стрибаючі в ньому, защипала та залоскотала бешкетника скільки було силі
Бігав бугай по вигону, скакав, мов скажений, ревів, аж корови полі злякалися й збилися в гурт.
Кропив’янка аж тоді пощадила його, коли й він затрусився від страху.
Відтоді бугай не наважувався навіть підходити до кущів.
Джерело:
“Жива вода ”
Казки лужицьких сербів
Видавництво: “Веселка“
м. Київ, 1990 р.