Билиці дяді Гриця

ЖАРТИ

Некультурні хазяї

У неділю із гостей
Хлопчики вертались,
А дружок у них пита:
— Як вам гостювалось?

— Та нічого, все як слід…
Тільки, бачиш, друже,
В тому домі хазяї
Некультурні дуже.

Некультурні хазяї,
Грубі, нехороші,—
З нас при вході не зняли
Шапки і калоші.

Навіть з наших кожушин
Снігу не струсили…
То ми так, як увійшли,
І до столу сіли.

Пилипок

Груш, що висять в холодку
Наче на принаду.
Захотілось Пилипку
З колгоспного саду.

Три години стежив він
З лопухів за дідом,
Доки сторож у курінь
Піде за обідом.

Та дідусь іще не встиг
І за столик сісти,
Як хлопчина в сад забіг
Й ну на грушу лізти.

До гіляки мов прилип,
І в обидві жмені
Прямо з листям наш Пилип
Рве грушки зелені.

От він злазити почав.
Сповз на стовбурину …
Враз собака загарчав
І вхопив штанину.

Сів хлопчини на сучку.
Звісив ноги голі. –
Бо штани лишив Сірку ,
А грушки всі — долі.

У низу Сірко сидить,
Поки дід обіда.
Наче каже: — Що ж, іди
За штаньми до діда!

Барабан

В магазині тато мій
Барабан купив новий.
Ще й дві палки невеличкі –
Це для мене іі для сестрички.

Ми з сестричкою мирились –
Барабаном ми ділились:
Трохи я побарабаню.
Потім дам сестричці Ані.

Барабаню знову я.
Потім — черга не моя…
Тато каже: Перестань!
Перестань, не барабань!

Бо від цього барабана
Я глухим, напевне, стану.
Я татусю  відповів:
– Ти б іще один кушів!
Ми удвох побарабаним
І відразу перестанем.

Поросята

Забруднились поросята,
Почали ми їх купати.
Мили, мили, мили, мили –
Аж вони почервоніли:
Мабуть, соромно зробилось,
Що були так забруднились.

Дуже я ліпить люблю

Узялася я до діла
Пластилін в руці змісила.
Подивися-но, дружок:
Вже готовий колобок!

Він і ротик має –
Тільки не співає…
Дуже я ліпить люблю!
Я ще й вовчика зліплю,

Зайчика вухатого,
Мишку вайлуватого.
А лисички я не хочу,
Щоб не з’їла колобочок…

Перестаралася

Наша Алла,
Наша Алла
Шар великим надувала.
Дула, дула — Передула…

Хлоп! —
Із великого такого
Не лишилося нічого.
Мама засміялась:
Ти перестаралась!

Бублики

Ой смачні,
Ой смачні
Бублики у Тані:
Медяні,
Запашні,
З маком ще й рум’яні!

Медяні,
Запашні
Танечка поїла,
А для нас
І для вас
Дірочки лишила.

У слона болить нога

У слона болить нога,
Слон сьогодні шкутильга
Гостював комар у нього,
Наступив йому на ногу.

Вовчик та лиска

— Де ти, лисонько, була?
— Повертаюся з села.
— Добре гостювалось?
— Без хвоста зосталась.

Грак

Захотілося граку
З чорного стать білим.
Тричі входив він в ріку,
Тричі мився з милом.
А коли пилюку змив,
То ще більше почорнів.
— Кепське мило! — карка грак. –
Та чи так?

Чапля

Сонце вмилося в ріці.
Засіяли промінці.
Все одразу пробудилось.
Ожило, заметушилось.
Лиш в затоці чапля боса,
Довгошия, довгоноса,
Під крилечко дзьоб уткнула —
На одній нозі заснула:
Цілу нічку жабенята
Не давали чаплі спати

Левенятко

Це левенятко головате
Таке мале, а вже вусате.

Перехитрила

Від блискавки й грому
Лисичка тікає.
А грім все гуркоче,
А дощ припускає.
Ніде ні билини —
Поорані ниви.
Куди заховатись
Лисичці від зливи?
Аж дивиться:
ржава стоїть борона.
— Під нею сховаюсь! —
Рішила вона.
Сховалась і рада:
— Хай дощик іде! —
Не кожна ж краплина
На мене впаде!

ЗИМОНЬКА –ЗИМА

Зимова пісенька

Зимонько, де ти?
На мети замети.
Ми тебе стрічатимем.
З лижами й санчатами,
З ковзанами на льоду…
А зима гука: — Іду!

Прийшла зима.

Сніжок у полі, у долині,
І на дорозі, й на горі.
На червонястій горобині
Стрічають зиму снігурі.
Останній лист злетів з берізки,
На білу ковдру тихо впав…
Він золотим знайомим блиском
Недавню осінь нагадав.

Перший сніг

То не зорі
Неозорі
Засіяли на просторі,
Кружать угорі.—
Білі-білі
Заметілі
На дерева посивілі
Впали у дворі.
А сніжинки-
Холодинки,
Зіроньки і намистинки
Стеляться до ніг.
Сніг пухнатий,
Наче вата,
Жаль по ньому і ступати —
Білий, чистий сніг.

Пригода з Дідом Морозом

В нас ялинка лісова,
Молода, хороша
І її всю покрива
Срібляна пороша.
Під ялинку лісову
Вати ми поклали,
Нарядили, як живу,
Іграшками вбрали.
— Ну й веселі ж малюки!
Дід Мороз гукає.—
Разом з вами залюбки
Вдарю гопака я.
Та як вдарив гопака.
Що аж парко стало.
Потекла з лиця ріка,
Борода відпала.

Снігобуд

Снігобуд! Снігобуд!
Наробили ми споруд.
Носить сніг дітвора —
У дворі росте гора.
З снігу робимо цеглини
Кладемо високі стіни.
Ти замерз? Ану ходім
Будувати сніжний дім!

Прилітайте під вікно

Сніг-сніжок!
Сніг-сніжок!
На снігу сліди пташок.
Це горобчики стрибали,
Мабуть, їстоньки шукали
Та поживи, бач, нема
Замела усе зима…
Ой ви, пташки куцохвості.
Наші друзі, наші гості,
Прилітайте під вікно —
Є в кормушці вам пшоно.

Песик помагає

Підмітає зранку
У дворі Мар’янка,
Чисто підмітає.
Песик вийшов на поріг
І хвостом змітає сніг —
Песик помагає.

Слідопит

В дворі, в саду,
Навколо хати
Я по слідах
Шукаю брата.

Вперед, вперед
Іду сміливо —
Спочатку вправо,
Потім вліво…

В дворі, в саду,
Навколо хати —
Ніяк знайти
Не можу брата:

Він так наплутав,
Що, похоже,
І сам себе
Знайти не зможе!

Лижі

Дівчинка Люда
Лижі вдягла.

Лижі великі,
А Люда мала.