ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Чарівний казанок

Таджицькі народні казки

Жили колись в одному селі двійко сиріток – дівчинка й хлопчик. Якось вони дуже зголодніли, а їсти не мали чого. Аби щось роздобути, дівчинка подалася з двору.

Іде вона, йде, аж бачить – старенька бабуся ледве несе дзбанок води.

Підбігла дівчинка до неї й каже:

– Бабусю, дайте я вам допоможу.

– От спасибі, – зраділа старенька.

Взяла дівчинка дзбанок і віднесла до бабусиної хати. Вдячна старенька дала їй” казанок і мовила таке:

– Поставиш цей казанок на скатертину й скажеш: «Казаночку, казаночку, звари кашки», він наварить каші стільки, скільки забажаєш. А коли скажеш «Дякую, казаночку, досить», перестане варити.

Зраділа дівчинка, взяла казанок, подякувала бабусі й побігла додому.

Відтоді сестричка з братиком, як тільки хотіли їсти, ставили казанок на скатертину й казали:

– Казаночку, казаночку, звари кашки.

Казанок одразу ж варив.

Якось дівчинка пішла з дому, а хлопчик схотів їсти, поставив казанок перед собою й промовив:

– Казаночку, казаночку, звари кашки.

Коли казанок уже був повний, треба було сказати: «Дякую, казаночку, досить». Та хлопчик забув ці слова.

– Годі, більше не вари! – загукав він.

А казанок варить та й варить.

Каша побігла через вінця, залила скатертину, залила долівку й потекла на подвір’я, а звідти – на вулицю. Люди не знали, що з нею робити.

Та ось прибігла дівчинка.

Побачила, що скрізь повно каші, й одразу здогадалася, що сталося. Вона ще з вулиці гукнула:

– Дякую, казаночку, досить.

Казанок перестав варити. Дівчинка побрела кашею до хати.

А там братик сидів у кутку й плакав.

Він зрозумів, що негарно вчинив і більше ніколи не забував подякувати казаночкові.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.7 / 5. Оцінили: 26

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Таджицькі народні казки”
Упорядник  і перекладач – О. Шокало
Видавництво: “Веселка”
М. Київ, 1989 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: