Чебурашка-лижник

Прийшла зима. Снігу насипало по самі дахи. Якось Чебурашка сказав Гені:
– Давай купимо лижі! І навчимося їздити!
На першу ж Генину і Чебурашкіну зарплату вони купили лижі.
І рушили до найближчих снігових гір.
У крокодила Гени катання вдалося одразу. Тому що йому дуже помагав хвіст.
Він був, як третя лижа. Гена хвацько з’їжджав з будь-якої гори, навіть із найкрутішої.
А Чебурашка з будь-якої гори котився стрімголов, навіть із найменшої.
Після цього Чебурашка півгодини збирав палиці, лижі, рукавиці та шапку.
– Ні. Не подобається мені таке катання! – сказав він. – Піду я додому сушитися.
Коли Чебурашка просох, Гена сказав:
– Я придумав, як ми їздитимемо. Це буде чудово!
І справді – він все здорово придумав! Чебурашка зі своїми лижами сідав Гені на хвіст, і тепер вони весело мчали вниз удвох. Навіть із найкрутішої гори. І Чебурашку вже не треба було сушитись.
А ввечері Чебурашка сказав:
– Будемо! – погодився Гена.