<

Чому біля ясел були осел і віл?

Казка Бруно Ферреро. Читати українською онлайн.

Чому біля ясел були осел і віл? - Бруно Ферреро

У той час, коли Йосиф і Марія йшли до Вифлеєма, один з ангелів зібрав усіх тварин, щоби вибрати з-поміж них тих, які найкраще могли б допомагати Святій Родині в стаєнці.

Першим, звичайно ж, запропонував свої послуги лев:

– Тільки цар звірів гідний служити Цареві світу, – заричав. – Стану біля входу й роздеру кожного, хто наблизиться до Дитятка!

– Ти надто різкий, – сказав ангел.

Після цього наблизився лис. Із хитрою й водночас невинною міною сказав:

– Я найбільше підходжу. Щодня вранці крастиму для Сина Божого найліпший мед і свіженьке молоко. Щодня також приноситиму Марії та Йосифові чудову курку.

– Ти надто нечесний, – сказав ангел.

Підійшов павич, гордий і прекрасний. Розпустив свій чудовий хвіст кольору веселки й промовив:

– Перетворю ту вбогу стаєнку на царський палац, прекрасніший за палац Соломона!

– Ти надто пихатий, – сказав ангел.

Багато тварин пройшли перед ангелом, і кожна вихваляла свій дар. Марно. Ангел ніяк не міг знайти відповідної. Однак якоїсь миті побачив, що осел і віл далі продовжували працювати з опущеними головами на полі селянина, неподалік від стаєнки.

Ангел покликав їх.

– А ви нічого не можете запропонувати Дитяткові?

– Ні, – сумно відповів ослик і опустив довгі вуха. – Ми не навчилися нічого, крім покори й терплячости. За будь-що інше нас б’ють!

Але віл несміливо, навіть не підіймаючи очей, сказав:

– Ми хіба що могли б час від часу відганяти мух нашими хвостами. Ангел нарешті усміхнувся й сказав:

– Саме ви підходите, щоби бути біля ясел!

Сподобалось? Поділіться з друзями!
Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар



Чому біля ясел були осел і віл?

Казка Бруно Ферреро. Читати українською онлайн.

Чому біля ясел були осел і віл? - Бруно Ферреро

У той час, коли Йосиф і Марія йшли до Вифлеєма, один з ангелів зібрав усіх тварин, щоби вибрати з-поміж них тих, які найкраще могли б допомагати Святій Родині в стаєнці.

Першим, звичайно ж, запропонував свої послуги лев:

– Тільки цар звірів гідний служити Цареві світу, – заричав. – Стану біля входу й роздеру кожного, хто наблизиться до Дитятка!

– Ти надто різкий, – сказав ангел.

Після цього наблизився лис. Із хитрою й водночас невинною міною сказав:

– Я найбільше підходжу. Щодня вранці крастиму для Сина Божого найліпший мед і свіженьке молоко. Щодня також приноситиму Марії та Йосифові чудову курку.

– Ти надто нечесний, – сказав ангел.

Підійшов павич, гордий і прекрасний. Розпустив свій чудовий хвіст кольору веселки й промовив:

– Перетворю ту вбогу стаєнку на царський палац, прекрасніший за палац Соломона!

– Ти надто пихатий, – сказав ангел.

Багато тварин пройшли перед ангелом, і кожна вихваляла свій дар. Марно. Ангел ніяк не міг знайти відповідної. Однак якоїсь миті побачив, що осел і віл далі продовжували працювати з опущеними головами на полі селянина, неподалік від стаєнки.

Ангел покликав їх.

– А ви нічого не можете запропонувати Дитяткові?

– Ні, – сумно відповів ослик і опустив довгі вуха. – Ми не навчилися нічого, крім покори й терплячости. За будь-що інше нас б’ють!

Але віл несміливо, навіть не підіймаючи очей, сказав:

– Ми хіба що могли б час від часу відганяти мух нашими хвостами. Ангел нарешті усміхнувся й сказав:

– Саме ви підходите, щоби бути біля ясел!

Сподобалось? Поділіться з друзями!
Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар



Чому біля ясел були осел і віл?

Казка Бруно Ферреро. Читати українською онлайн.

Чому біля ясел були осел і віл? - Бруно Ферреро

У той час, коли Йосиф і Марія йшли до Вифлеєма, один з ангелів зібрав усіх тварин, щоби вибрати з-поміж них тих, які найкраще могли б допомагати Святій Родині в стаєнці.

Першим, звичайно ж, запропонував свої послуги лев:

– Тільки цар звірів гідний служити Цареві світу, – заричав. – Стану біля входу й роздеру кожного, хто наблизиться до Дитятка!

– Ти надто різкий, – сказав ангел.

Після цього наблизився лис. Із хитрою й водночас невинною міною сказав:

– Я найбільше підходжу. Щодня вранці крастиму для Сина Божого найліпший мед і свіженьке молоко. Щодня також приноситиму Марії та Йосифові чудову курку.

– Ти надто нечесний, – сказав ангел.

Підійшов павич, гордий і прекрасний. Розпустив свій чудовий хвіст кольору веселки й промовив:

– Перетворю ту вбогу стаєнку на царський палац, прекрасніший за палац Соломона!

– Ти надто пихатий, – сказав ангел.

Багато тварин пройшли перед ангелом, і кожна вихваляла свій дар. Марно. Ангел ніяк не міг знайти відповідної. Однак якоїсь миті побачив, що осел і віл далі продовжували працювати з опущеними головами на полі селянина, неподалік від стаєнки.

Ангел покликав їх.

– А ви нічого не можете запропонувати Дитяткові?

– Ні, – сумно відповів ослик і опустив довгі вуха. – Ми не навчилися нічого, крім покори й терплячости. За будь-що інше нас б’ють!

Але віл несміливо, навіть не підіймаючи очей, сказав:

– Ми хіба що могли б час від часу відганяти мух нашими хвостами. Ангел нарешті усміхнувся й сказав:

– Саме ви підходите, щоби бути біля ясел!

Сподобалось? Поділіться з друзями!
Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар