<

Чому краб ходить боком

Була у маленького Краба
Стара і сувора баба.

Лиш вийде гулять Крабенятко –
вона наступає на п’ятки:

«Туди не ходи і сюди не ходи!
Зарийся в пісочок!
Не лізь із води!»

А ще був у нього дід —
Найстарший на весь їхній рід.

Куди Крабенятко не піде —
Стріча на дорозі діда.

Старий заступає дорогу,
Хапає малого за ноги,

Лякає дитину акулою,
Рибалкою дядьком Вакулою.

І так від зорі й до зорі
Пильнують малого старі.

Попереду суне дідусь,
Такий обережний Крабусь.

Позаду чвалає бабуся,
Така невблаганна Крабуся.

Нема йому волі на світі,
Хоч лізь на гачок або в сіті.

І якось малий ненароком
Пішов собі іншим кроком.

Убік та й убік, убік та й убік,—
Від баби і діда втік.

Тепер він вже виріс нівроку,
А ходить за звичкою боком.

Побачиш такого Краба,
То знай: він тікає від баби.

Від баби, бабуні, бабусі,
Такої старої Крабусі.

Від діда свого Крабуся…
На цьому і казочка вся.

Сподобалось? Поділіться з друзями!
Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
Подорож по золоті краплинки ” — Григорій Усач
Видавництво “Веселка”,  Київ, 1984 р.

Залишити коментар