Чому курка не може літати
Бірманські народні казки
У незапам’ятні часи у живих істот, що мешкали на землі, ще не було своїх правителів, ватажків. Усім живим керували духи – нати. Одні нати панували над людьми, інші над істотами, що жили у воді, треті над дикими мешканцями гір і лісів. І птахами, і комахами теж керували нати. Кожен нат мав свій храм, куди збиралися істоти, якими він керував.
Храм нату, що панував над птахами, був високо в небі, під хмарами. Через це і птахам доводилося жити дуже високо, і їм важко було добувати собі їжу. Тому нат птахів дозволив їм раз на тиждень спускатися на землю за іжею. Усі птахи були задоволені рішенням нату. Їм подобалося жити високо в небі, де не загрожувала жодна небезпека, і лише раз на тиждень вони спускалися на землю за їжею.
Всім птахам подобалося таке життя, окрім курки. Вона думала тільки про те, щоб більше добути їжі. І згодна була жити навіть там, де їй загрожувала небезпека. Тому курка часто тікала в заборонені місця. Нат лаяв курку, але вона все одно не слухалася. Одного разу нат птахів вирушив у своїх справах, а птахам дозволив злітати на землю по їжу, але щоб швидко повернулися до храму. Птахи виконали наказ і швидко повернулися з землі, тільки курка не повернулася.
Коли нат птахів повернувся до храму, він перевірив, чи всі його піддані на місці. Курки не було, і нат вирушив на землю шукати її. А жадібна курка пішла так далеко, що нат не зміг її знайти. Дуже розсердився нат і сказав:
— Хоч і є у курки крила, але за її жадібність вона тепер не зможе літати так далеко, як інші птахи; нехай живе тільки на землі.
З того часу курка не може піднятися в небо, а живе на землі.
Джерело:
“Сказки народов Бирмы”
Переклад О. Темофеєвой
Видавництво: “Наука”
1976 р.