Чому Тюпка назвали Тюпком
Оповідання Євгена Чарушина
Коли Тюпко дуже чомусь дивується чи бачить щось незрозуміле й цікаве, – він ворушить губами та плямкає: Тюп-Тюп-Тюп-Тюп…
Травичка заколихалась на вітрі, пташка пролетіла, метелик пурхнув – Тюпко повзе, підкрадається ближче й ближче і тюпає: Тюп-Тюп-Тюп-Тюп… Вхоплю! Спіймаю! Злапаю! Пограюся!
Ось чому Тюпка прозвали Тюпком.
Чує Тюпко, хтось тоненько посвистує.
Бачить, у заростях аґрусу, де гущавина, годуються сіренькі вертляві пташки, шукають, чи нема де комашок – мурашок.
Повзе Тюпко.
Вже так таїться, так ховається. Навіть не тюпає – боїться злякати. Близько-близько підповз та як стрибне – стриб! Як схопить… Тільки не схопив.
Не доріс ще Тюпко пташок ловити. Тюпко – усього лише маленьке незграбне кошеня.
Джерело:
“Тюпа, Томка и Сорока»”
Евгений Чарушин
Переклад з російської
Видавництво: “Искатель”