Чому у страху великі очі
Вірші Віри Правоторової
Страх ходив посеред ночі,
Він усіх лякав охоче.
Раптом в дзеркало він – глип –
Так і влип!
Страх набравсь такого страху!
Вирячився, бідолаха,
І не стало в нього слів –
Аж внімів!
І тепер, хоч і не хоче,
Має страх великі очі.
Сам себе він налякав.
От щоб знав!