ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Чому у зайчика довгі вуха

Михайло Прудник

Зайчик Куцохвостий дуже любив святкувати свій день народження. Тоді йому ведмедик Мишко приносив цілий мішок моркви, смикав за вуха і казав:

— Це тобі від мене подарунок!

Їжачок Колючик теж тягся до вух, легенько їх посмикував і вже потім заносив до нори кошик яблук. Вовчик Сірячок піднімав зайчика за вуха і діставав з торбинки кілька качанів капусти. Одне слово, усі дарували Куцохвостику стільки усього смачного, що він аж стрибав від радощів.

І от виникла у зайчика така думка:

— А чому це у мене день народження лише раз на рік? Буду святкувати його щомісяця. Подарунків же буде більше.

Через кілька тижнів він знову кличе звірят у гості.

— Так ми ж твої іменини недавно святкували? — здивувалася лисичка Пушинка.

— То було минулого місяця. А в цьому ви мене ще не вітали,— пояснив зайчик.

— Хіба таке буває? — заперечив ведмедик Мишко.— День народження святкують тільки раз на рік.

— Може, у ведмедів і раз, а у нас, зайців, щомісяця,— серйозно мовив Куцохвостик.

Перезирнулися звірята: «Ну й дива!» Але не хочеться образити друга. «Може,— подумали, — у зайців воно й справді так заведено?»

Узяв ведмедик мішок і пішов по моркву. Їжачок покотив¬ся по яблука. Вовчик почвалав по капусту.

І от завітали знову звірята до Куцохвостика на день народження.

Ведмедик зайчика за вуха потягнув і гепнув перед ним мішок моркви:

— Щоб великий ріс!

І їжачок потягнув за вуха, а потім заніс кошик із яблуками:

— Щоб здоровий був!

Вовчик Сірячок теж легенько посмикав Куцохвостика за вуха і дістав з торбинки кілька качанчиків капусти:

— Щоб добре бігав!

У зайчика аж слинка від таких подарунків покотилася.

Минув ще місяць. Знову зайчик запрошує усіх на день народження. Знову звірята тягнуть Куцохвостика за вуха і вручають подарунки. Тільки зайчик чомусь уже не радіє.

Бо відчуває він, що після чергових іменин вуха у нього більшають і більшають. Адже звірята, вітаючи його з днем народження, обов’язково за них смикають.

Схаменувся зайчик. Соромно йому стало від того, що обманював друзів. Бо у зайців, як і у всіх, день народження буває лише раз на рік.
Розказав він про все звірятам, а вони тільки посміхну¬лися. Друзі давно усе зрозуміли, тільки нічого не говорили Куцохвостику, щоб його не образити.

І зайчик зрозумів, що негарно інших обманювати.

Тільки вуха у нього так і залишилися довгими.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.7 / 5. Оцінили: 49

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Веселий ярмарок”
Збірник №5
Видавництво: “Радянський письменник”
м. Київ, 1987 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: