TOU

Чому ворона піклується про зозулячі яйця

Бірманські народні казки

Якось один бешкетник вистрілив з рогатки в Сову грудкою землі, яка застрягла під її хвостом. Оскільки біль не минав, Сова пішла за порадою до своєї подружки Ворони.
— Я ж не лікар, люба, – сказала та, – але я можу провести тебе до Зозулі. Вона майстриня лікувати. Летимо зараз до неї.
Так Ворона привела Сову до Зозулі. Але та відмовилася лікувати Сову, підозрюючи, що ця шахрайка не заплатить їй за роботу.
Ворона поручилася за свою приятельку, і тоді Зозуля почала оглядати її.
— Вам треба лікуватись водою, — нарешті сказала вона. — Знайдіть якусь калюжку, опустіть у неї
хвіст і сидіть, доки біль не пройде.
І дійсно , грудочка землі розчинилася у воді і біль пройшла.
Сова повернулася додому дуже засмученою і цілий день лаяла себе за те, що пішла до Зозулі лікуватися.
— Ну якою ж я була дурною, — бурчала вона. — Якби я гарненько подумала, то, звичайно, і сама б здогадалася, що треба потримати хвіст у воді.
Увечері Зозуля зайшла провідати Сову.
— Ну, як почуваєтеся, люба? – Запитала вона.
Сова відповіла, що почувається добре, і подякувала.
— Значить, я лікувала правильно. – сказала Зозуля, дуже задоволена собою, і простягла лапку за винагородою.
— Яка гарна у вас рука! – Вигукнула Сова, прикинувшись що не розуміє цього жесту.
Зозуля ж, як справжня знаменитість, вважала принизливим говорити про гроші. Вона натякала Сові і так і так, але все було марно.

Зрештою Зозуля сказала собі: «Принизливо це чи ні, але я маю отримати своє».
— Ну, а як щодо оплати? — спитала вона Сову.
— На жаль, я не можу заплатити. Вилікувала мене вода, а не ви! — відповіла Сова і випровадила Зозулю з дому.
Зозуля, трясучись від обурення, кинулася до Ворони.
— Ну, я не казала тобі?! — вигукнула вона. Твоя дорога приятелька тепер відмовляється заплатити мені. Каже, що її, бачите, вилікувала вода, а не я!
— О, це схоже на неї. Вона така жартівниця! — відповіла Ворона, посміхаючись. — Хоче, видно, подражнити тебе, та й годі. Ну йдемо до неї.

Ворона привела Зозулю до хатинки Сови. Птахи постукали. Ніхто не відповів. Постукали ще й ще. Ні звуку. Тоді вони зламали двері. В  хатинці нікого не було.
— Де ж моя приятелька? — занепокоїлась Ворона.
— Мене не цікавить, де вона, — сердито відповіла Зозуля. — Єдине, чого я хочу, — це отримати свої гроші. І якщо ти поручилася за неї, я маю право  вимагати ці гроші з тебе.
Ворона стала запевняти, що вона не зобов’язана розплачуватися за Сову, додавши, що вона бідна і взагалі не має грошей.
Тоді Зозуля звернулася до суду. Суддя заявив, що Вороні слід відшкодувати збитки, а оскільки вона не має грошей, то повинна прислужувати Зозулі — дбати про її яйця.
Вислухавши вирок судді, Ворона поклялася розшукати та добряче відлупцювати Сову. А та, почувши про це, сховалась в дупло і стала залишати його, щоб пополювати, тільки вночі, коли Ворона засинала.
Грудка землі, кинута багато років тому хлопцем – бешкетником в Сову, дається взнаки в пташиному світі і зараз. Ворона все ще шукає Сову. Сова зі страху перед нею все ще ховається в дуплі і вилітає з нього тільки вночі. А бідолаха Ворона все ще змушена піклуватися про зозулячі яйця.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.8 / 5. Оцінили: 19

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Бирманские народные сказки ”
Упорядник – Маунг Хтин Аунг
Переклад – М. Юцковська
Видавництво: “Иностранная литература”
Москва, 1957р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: