TOU

Чорний вир

Казки Сергія Козлова

Жився-був Заєць у лісі й усього боявся. Боявся Вовка, боявся Лисиці, боявся Пугача. І навіть куща осіннього, коли з його осипалося листя, — боявся.
Прийшов Заєць до Чорного Виру.
— Чорний Вире, — каже, — я в тебе кинуся й потону: набридло мені всіх боятися!
— Не роби цього, Зайцю! Потонути завжди встигнеш. А ти краще йди собі й не бійся!
— Як це? — зачудувався Заєць.
— А так. Чого тобі боятися, якщо ти вже до мене приходив, потонути зважився? Іди — і не бійся!

Пішов Заєць по дорозі, зустрів Вовка.
— Ось кого я зараз з’їм! — зрадів Вовк.
А Заєць іде собі, посвистує.
— Ти чого мене не боїшся? Чого не тікаєш? — крикнув Вовк.
— А чого мені тебе боятися? — каже Заєць. — Я біля Чорного Виру був. Чого мені тебе, сірого, боятися?

Здивувався Вовк, піджав хвіст, задумався. Зустрів Заєць Лисицю.
— Ага-а-а!.. — засміялася Лисиця. — Смажена зайчатинка тупотить! Іди сюди, вухатенький, я тебе з’їм.
Але Заєць пройшов собі, навіть голови не повернув.
— Я біля Чорного Виру, — каже, — був, сірого Вовка не злякався, — то чого мені тебе, руда, боятися?..

Повечоріло.
Сидить Заєць на пеньку посеред галявини; прийшов до нього пішки поважний Пугач у хутряних чобітках.
— Сидиш? — запитав Пугач.
— Сиджу! — сказав Заєць.
— Не боїшся сидіти?
— Боявся б — не сидів.
— А чого такий поважний став? Чи осмілів раптом проти ночі?
— Я біля Чорного Виру був, сірого Вовка не злякався, повз Лисицю пройшов — не помітив, а про тебе, старий пташе, й думати не хочу.
— Ти йди з нашого лісу, Зайцю, — подумавши, сказав Пугач. — Дивлячись на тебе, всі зайці такими стануть.
— Не стануть, — сказав Заєць, — усі не стануть…

Прийшла осінь. Листя опадає…
Сидить Заєць під кущем, тремтить, а сам думає:

«Вовка сірого не боюся. Лисиці рудої — ані крапельки. Пугача у хутряних чобітках — й поготів, а ось коли листи шарудять і осипається — страшно мені…»
Прийшов до Чорного Виру, запитав:
— Чому, коли листя опадає, страшно мені?
— Це не листя сипеться — це час шарудить, — сказав Чорний Вир, — а ми — слухаємо. Всім страшно.
Аж тут сніг випав. Заєць по снігу бігає, нікого не боїться.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Большая книга сказок”
Сергій Козлов
Переклад з російської – І. Андрусяка
Видавництво: “Махаон”

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: