Чотири бажання

Ушинський Костянтин Дмитрович

Дмитрик накатався на санчатах з крижаної гори й на ковзанах по замерзлій річці, прибіг додому рум’яний, веселий і каже батькові:

— Оце весело взимку! Я хотів би, щоб увесь час була зима!

— Запиши своє бажання в кишенькову книжку, — сказав батько.

Дмитрик записав.

Прийшла весна. Дмитрик досхочу набігався, ганяючись за барвистими метеликами по зеленій луці, нарвав квітів, прибіг до

батька й каже:

— Яка краса ця весна! Я хотів би, щоб увесь час була весна!

Батько знову вийняв книжечку і звелів Дмитрикові записати своє бажання.

Настало літо. Дмитрик з батьком подалися на сінокіс. Увесь день веселився хлопчик: ловив рибу, збирав ягоди, перекидався в запашному сіні, а ввечері сказав батькові:

— От сьогодні я вже повеселився досхочу! Я хотів би, щоб літу кінця-краю не було!

І це бажання Дмитрика було записане в ту саму книжечку.

Прийшла осінь. У саду збирали врожай — рум’яні яблука і жовті груші. Дмитрик був у захваті:

— Осінь — найкраща пора року!

Тоді батько вийняв свою записну книжку і показав хлопчикові; він те саме говорив і про весну, і про зиму, і про літо.

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.4 / 5. Оцінили: 17

Поки немає оцінок...

Джерело:

Чотири бажанняЗбірка

Казки і оповідання для дітей

Видавництво ”Богдан”

м. Тернопіль

переклад з російської  О. П. Макаренко

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: