Чия шапочка?

Юрій Ярмиш

Лежала на стежці червона шапочка з голубою китичкою.
Кралася Кицька за Мишкою, побачила шапочку.
—    Няв, няв! Мила шапочка!
Натягнула Кицька шапочку на голову. Не чути їй, як Мишка шарудить у куточку.
—    Няв, як прикро! Шапочка вушка затуляє,— засмутилася Кицька.— Віддам шапочку Півникові.
—    Ку-ку-рі-ку! — зрадів Півник.— Пр-рек- к-крас-на шапочка!
Надів її.
—    Я-к-ка прикрість! — мало не розплакався Півник.— Шапочка закриває мій гребінець. Ніхто мене не називатиме більше Півником-братиком, золотим гребінчиком.
—    Му-му! Дай ме-ні прим-міряти шапочку,— попросила Корова.
Начепила вона шапочку і глянула в корито з водою, як у дзеркало.
—    Ні, на м-моїх рогах шапочка не м-може трим-матись!
Тут нагодився Песик.
—    Прим-міряй шапочку! — сказала Корова.
Надів її Песик.
—    Р-р-р! Ця гар-р-на чер-р-вона шапочка мені не підходить! Мої вуха завжди повинні стояти стор-рчма, щоб кр-раще чути. Я охор-роняю двір-р!
Поклав Песик шапочку на ганок і сів поруч.
Вийшло на ганок Малятко, побачило шапочку, з радощів на одній ніжці застрибало.
—    Спасибі, Песику! — подякувало Малятко.— Цю червону шапочку з голубою китичкою мені мама подарувала. А вона загубилася!
І одягнуло Малятко шапочку. Якраз шапочка йому прийшлася.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.9 / 5. Оцінили: 9

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Летюче дерево”

Юрій Ярмиш

Видавництво  “Веселка”, Київ, 1985 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: