ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Чий ніс кращий

Казки і оповідання Віталія Біанкі

Мухолов-Тонконіс сидів на гілці і дивився по сторонах. Як тільки пролетить повз муха або метелик, він зараз же поженеться за нею, зловить і проковтне. Потім знову сидить на гілці і знову чекає, виглядає. Побачив поблизу дубоноса і став скаржитися йому на своє гірке життя.
– Дуже вже мене втомлює, – каже, – прожиток собі добувати. Цілий день трудишся-трудишся, ні відпочинку, ні спокою не знаєш, а все впроголодь живеш. Сам подумай: скільки мошви треба спіймати, щоб ситим бути. А зернятка клювати я не можу: ніс у мене занадто тонкий.
– Так, твій ніс нікуди не годиться! – Сказав Дубоніс. – Інша справа мій! Я ним вишневу кісточку, як шкаралупу розкушую. Сидиш на місці і клюєш ягоди. От би тобі такий ніс.
Почув його Шишкар-Хрестоніс і каже:
– У тебе, Дубоніс, зовсім простий ніс, як у Горобця, тільки товстіший. Ось подивися, який у мене хитромудрий ніс! Я ним цілий рік насіння з шишок вилущую. Ось так.
Шишкар спритно підчепив кривим носом лусочку ялинкової шишки і дістав насінину.
– Справді, – сказав Мухолов, – твій ніс хитро влаштований!
– Нічого ви не розумієте в носах! – Прохрипів з болота Бекас-Довгоніс. – Хороший ніс повинен бути прямим і довгим, щоб ним комах з болота діставати зручно було. Подивіться на мій ніс!
Подивилися птахи вниз, а там з очерету стирчить ніс довгий, як олівець, і тонкий, як сірник.
– Ех, – сказав Мухолов, – от би мені такий ніс!
– Почекай! – Запищали в один голос два брата кулики – Шилоніс і Кроншнеп-Серпоніс. – Ти ще наших носів не бачив!
Подивився Мухолов і побачив перед собою два чудових носа: один дивиться вгору, другий – вниз, і обидва тонкі, як голка.
– Мій ніс для того вгору дивиться, – сказав Шилоніс, – щоб ним у воді всяку дрібну живність підчіплювати.
– А мій ніс для того вниз дивиться, – сказав Кроншнеп-Серпоніс, – щоб ним хробаків і комашок з трави тягати.
– Ну, – сказав Мухолов, – краще ваших носів і не придумаєш!
– Та ти, видно, справжніх носів і не бачив! – Крякнув з калюжі Широконіс. – Дивись, які справжні носи бувають: во-о!
Всі птахи так і пирснули зі сміху, прямо Широконосові в ніс!
– Ну і лопата!
– Зате ним воду зачерпувати дуже  зручно! – Досадливо сказав Широконіс  і мерщій знову занурився головою в калюжу.
– Зверніть увагу на мій носик! – Прошепотів з дерева скромний сіренькій Козодій-Сітконіс. – У мене він крихітний, однак служить мені і сіткою і горлом. Мошва, комарі, метелики цілими натовпами в сітку-горло моє потрапляють, коли я вночі над землею літаю.
– Це як же так? – Здивувався Мухолов.
А ось як! – Сказав Козодій-Сітконіс, та як роззявить дзьоб, – всі птахи так і відсахнулися від нього.
– От щасливий! – Сказав Мухолов. – Я по одній комашці хапаю, а він ловить їх відразу сотнями!
– Так, – погодилися птахи, – з такою пащею не пропадеш!
– Гей ви, дрібнота! – Гукнув їм Пелікан-Мішконіс з озера. – Спіймали комашку – і раді. І не думаєте, щоб про запас собі що-небудь відкласти. Я ось рибку зловлю – і в мішок собі відкладу, знову зловлю – і знову відкладу.
Підняв товстий Пелікан свій ніс, а під носом у нього мішок, набитий рибою.
– Ось так ніс! – Вигукнув Мухолов, – ціла комора! Зручніше вже ніяк не придумаєш!
– Ти, мабуть, мого носа ще не бачив, – сказав Дятел. – Ось, полюбуйся!
– А що на нього милуватися? – Сказав Мухолов. – Звичайнісінький ніс: прямий, не дуже довгий, без сітки і без мішка. Таким носом їжу собі на обід діставати довго, а про запаси і не думай.
– Не можна ж все тільки про їжу думати, – сказав Дятел-Довбоніс. – Нам, лісовим працівникам, треба інструмент при собі мати для теслярських і столярних робіт. Ми ним не тільки їжу собі добуваємо, але й дерево довбаємо: житло влаштовуємо, і для себе і для інших птахів. Ось у мене яке долото!
– Чудеса! – Сказав Мухолов. – Стільки носів бачив я нині, а вирішити не можу, який з них кращий. Ось що, братці: ставайте ви всі поруч. Я подивлюся на вас і виберу найкращий ніс.
Вишикувалися перед Мухоловом-Тонконосом – Дубоніс, Хрестоніс, Довгоніс, Шилоніс, Широконіс, Сітконіс, Мішконіс і Довбоніс.
Але тут впав зверху сірий Яструб-Гачконіс, схопив Мухолова і забрав собі на обід.
А всі  інші птахи з переляку розлетілися в різні боки.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 5

Поки немає оцінок...

Джерело:

“ Чей нос лучше”

В. Бианки

Видавництво: “Речь ”

2016 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: