Далекій Україні
Вірші Іванни Савицької
Вітчизно наша, рідна Україно,
Покинута в воєнну хуртовину,
Хоч я Тебе у пам’яті не маю,
Але люблю всім серцем до безкраю.
І лиш Тобі одній повік служити,
Для Тебе лиш трудитися і жити.
А зберегти чуття шляхетне й, Боже,
Хай нам Пречиста Діва допоможе!
Вітчизно наша горда, мужня й славна,
Ти славилась в боях уже віддавна!
Твої герої гинули за волю,
Шукали правди, здобували долю,
І хоч в ярмі, та духом Ти невгнута.
І як же нам тепер Тебе забути!
А зберегти чуття шляхетне й, Боже,
Хай нам Пречиста Діва допоможе!
Хоч на чужині ми, малі, зростаєм,
І рідних піль не бачили й не знаєм,
Та пах квіток і золото пшениці,
Цілющий лік води із дна криниці,
Пташиний спів і сонця теплі ласки –
Нам матінка змальовує, мов з казки.
А зберегти чуття шляхетне й, Боже,
Хай нам Пречиста Діва допоможе!
Вітчизно наша, рідна, люба Мати!
Ми хочемо Тобі серця віддати,
Плекати мову, пісню і звичаї.
Красу гаїв і шум степів безкраїх,
Трембіти звук і чар квіток з левади
Не проміняєм за чужі принади.
А зберегти чуття шляхетне й, Боже,
Хай нам Пречиста Діва допоможе!
Джерело:
Збірка “Незабудьки”
Іванна Савицька
Нью – Йорк, 1959 р.