Де поділася нудьга?

Пішла бабуся вранці до аптеки. А їі онука Валя вдома лишилася, за вікном іде дощ. На вітах дерев сидять мокрі пташки. За ситими
хмарами сонця не видно. Сумно Валі.

На дивані сидить лялька Ксеня, поряд ведмедик Ласунець та зайчик Вухань. Але гратися не хочеться. Олівці, кубики, пластилін теж
їй набридли.

-Коли ж це повернеться бабуся?» – нудьгує Валя.

І тут до неї підбіг котик Пушок. Нявкає, молока просить. Пішла Валя на кухню, хлюпнула котикові молока в полив’яну мисочку. На
столі стояв брудний посуд. Узяла дівчинка й помила його під краном Потім полила вазон, витерла пил на полиці, склала кубики, за-
мела віничком підлогу. Де й поділась її нудьга!

Аж ось і бабуся з аптеки повернулася.

-Чи не сумувала? – питає Валю.

Усміхнулась дівчинка:

-Коли сумувати? В роботі час швидко минає.