День народження корови Мурки
Казки Едуарда Успенського
Корова Мурка всю зиму в стайні прожила. Світу білого не бачила. І ось настала весна. Час всіх корів на пасовисько випускати.
У небі сонце золоте, внизу трава зелена, все село чисте, мов вимите.
Дядя Федір каже:
– Чомусь День птахів є, День доярок є, 8 Березня є, а Дня корів немає. Потрібно для корови Мурки свято влаштувати.
І всі до справи взялися.
Кіт Матроскін велике гасло написав:
«Будь здорова, рідна корова!»
Поставили маленький столик перед стайнею. Накрили скатертиною, поклали на нього тістечка. Приготували гучну музику. Покликали гостей: листоношу Печкіна та професора Сьоміна з бабусею. Матроскін сам сплів вінок з кульбаб. І двері корівника відчинили.
Вони все врахували: і вінок, і тістечка, і музику. Але не зауважили, що корова Мурка всю зиму в темному сараї без жодної прогулянки простояла. Побачила вона зелений луг, синє небо та жовте сонечко і стала, як молоде телятко, скакати і стрибати.
Як наступила вона на маленький столик, тістечка на всі боки полетіли! Декому прямо в ніс.
– Рятуйся хто може! – закричав Шарик. І першим у свою буду заліз.
Бабуся професора теж тихенько в будку до Шарика шмигнула.
Кіт Матроскін одразу на даху опинився. А професор Сьомін взяв дядька Федора на руки і стоїть блідий, притулившись до огорожі. Ще б пак: стільки кілограмів яловичини на всі боки літають, та ще й з такими рогами!
Тут кіт Матроскін здогадався. Він згадав свою котячу молодість, стрибнув з даху, схопив скатертину, і накинув її Мурці на роги! Мурка відразу заспокоїлась і затихла.
І лише після цього свято розпочалося.
Жаль тільки, що Мурка, як була недолугою коровою, так їй і залишилася. Вона насамперед з’їла паперову скатертину, а потім і прекрасне гасло:
«Будь здорова, рідна корова!”
Джерело:
“Истории из Простоквашино”
Едуард Успенський
Видавництво: “АСТ”, 2019 р.