Догонялки
Казки Сергія Георгієва
У лісі з’явився величезний мисливський пес. Усі звірі одразу ж розбіглися і поховалися хтось куди. Один тільки Їжачок згорнувся клубочком, виставив голки і ввічливо привітав грізного Пса:
— Доброго дня, дорогий гостю!
— Просто чудовий день, сказати по правді! — тяжко дихаючи і висунувши язик, відповів Пес. — Як шкода, що мені навіть озирнутися ніколи!
— Чому це? — здивувався Їжачок.
— Порода моя така, — гірко зітхнув Пес. – Переслідувати, наздоганяти, хапати!
— Мабуть, ти непогано граєш у догонялки, — дуже зрадів Їжачок.
І раптом закричав на весь голос:
— Дожену! Дожену! Тікай!
Мисливський Пес рвонув з місця, тільки вітер кущами прошелестів.
Їжачок задумливо подивився услід Псові, язиком прицмокнув:
— Ну, не наздогнав… Буває!
І пішов далі у своїх справах.
Джерело:
“Ёжик-непоседа”
Збірка коротких казок
Сергій Георгієв
Видавництво: “АСТ”