Дорога на острові Талім

Ця сумна подія сталася на острові Талім. Жила там колись дівчина на ім’я Хосепа. Вона була дуже гарна, і багато юнаків домагалися її руки. Дівчина відмовляла всім, але зрештою обрала собі нареченого. Щасливцем виявився Хосе, простий селянин. Він так любив Хосепу, що був готовий виконати будь-яке її бажання. Але вона, перш ніж дати йому свою згоду, вирішила перевірити, на що здатен за ради неї юнак.

– Знаєш, Хосе, – сказала якось дівчина, коли той до неї прийшов, – мені потрібно, щоб ти для мене дещо зробив.

– Тільки скажи, Хосепа, що ти хочеш, – відповів юнак, – заради тебе я готовий на все.

– Дякую, Хосе. Завтра я піду в гості до сусіднього села. Дорога, якою я туди ходжу, звивиста та брудна. Чи не можеш ти сьогодні вночі випрямити її та замостити камінням? Тоді завтра вранці я могла б пройти нею і не забруднити ні свого одягу  ні взуття.

Хосе мовчки глянув у чудове обличчя дівчини. Він одразу здогадався, що не дорога потрібна Хосепі – дівчина хоче дізнатися межі його сил і перевірити, на що він здатний заради неї. І він відповів Хосепі:

– Я виконаю твоє бажання.

З роботою, яку треба було зробити, жодна людина не впоралася б за такий короткий час. Але коли настав ранок і Хосепа, одягнена у свою найкращу сукню, вийшла з дому, вона побачила, що Хосе замостив і випрямив дорогу, як вона йому веліла. Усміхаючись, вона пішла не поспішаючи цією дорогою. Хосепа вирішила, що юнак гідний її руки.

Але коли дівчина дійшла до кінця дороги, вона зупинилася як укопана. На землі перед нею лежав знесилений Хосе, тримаючись за останній камінь, який мав лягти Хосепі під ноги. Він помер, випрямляючи дорогу. Хосепа гірко заплакала: тільки тепер вона зрозуміла, як любив її Хосе. Але було вже запізно.