<

Дрізд, ворона і лисиця

Литовська казка. Читати українською онлайн.

Дрізд звив собі гніздо на ялинці і висидів п’ятьох пташенят. Лисиця прибігла і каже:

– Дроздик, забирай своїх дітей: я буду рубати ялинку!

– Не рубай, лисичко! Мої діти ще дуже маленькі.

– Викинь мені одне маля – не буду  рубати.

Дрізд викинув з гнізда одне пташеня, лисиця схопила і зїла його. Через деякий час лисиця знову прибігла і стала погрожувати:

– Дроздик, забирай своїх дітей: я повинна рубати ялинку!

– Не рубай, лисичко! Мої дітки ще не виросли.

– Віддай одне маля – Не буду рубати.

Дрізд кинув і друге пташеня. Лисиця схопила його і знову зїла. Так дрізд віддав лисиці і третє, і четверте пташеня. Залишився лише один малюк. Дрізд сидить і гірко плаче, боїться, що лисиця відніме і останнє дитинча. Тут ворона прилетіла і питає:

– Дроздик, чому ти гірко плачеш?

– Як мені не плакати: лисиця скоро перетягає всіх моїх діток.

– А чому віддаєш?

– Як не дати? Вона загрожує зрубати ялинку.

Ворона і каже:

– Ти їй скажи: «Рубай собі на здоров’я!» Подивимося, чим вона буде рубати.

Лисиця прибігла знову. Дрізд і каже їй:

– Рубай ялинку, як що хочеш. Чим же ти будеш рубати? Лиса хрясь, хрясь хвостом по стовбуру – нічого не виходить. Бачить, що дрізд вже її не боїться і запитує:

– Скажи, дрізд, хто тебе навчив?

– Ворона, розумна голівонька.

Лисиця розсердилася на ворону. Вона побігла туди, куди ворони прилітали, лягла і прикинулася мертвою. Ворона побачила лисицю і стала її клювати. А лисиця тут хвать ворону, зловила і вже хоче з’їсти. Але ворона стала просити:

– Роби зі мною що хочеш, тільки не роби так, як дід з бабою.

– А що ж він зробив?

– Він узяв бочку без дна, засунув туди бабу і став котити бочку.

Лисиця одразу серед сміття знайшла бочку без дна, поклала в неї ворону і вже хотіла котити бочку. А ворона тільки того й чекала – шурсть і полетіла.

Подобається!

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Королева Лебідь”

Литовські народні казки – збірка

Видавництво “Вітуріс”, Вільнюс, 1965 р.

Залишити коментар