Два ледарі
Татарські народні казки
Давно-давно, розповідають, жили два ледарі. Пішли вони якось у ліс і побачили яблуню. І росли на ній, розказують, смачні-пресмачні яблука:
Ледарі проголодалися. Ось один і каже:
— Слухай-но, давай потрусимо яблуню, хоч яблук поїмо.
— Ще що придумав — трусити дерево. Давай краще ляжемо на землю під яблунею— яблуко само в рот упаде.
Лягли під яблунею, роти порозкривали.
— Послухай-но,— каже один,— якщо яблуко і впаде, його ж жувати доведеться.
— Справді,— погодився другий.
Так і повернулись вони додому голодні.
Джерело:
“Хвалькуватий бай”
Збірка татарських народних казок
Переклад – Бориса Гур’єва
Видавництво: “Веселка”
м. Київ, 1979 р.
Да звісно казочка про ледарів яким було жувати навіть
Дуже смішна, трохи незрозуміла, і дуже цікава
Я підтримую Ксеню, дуже смішна казка. І мені було все зрозуміло. А якщо тим хлопцям впаде яблуко у рот і всі зуби повибиває?