TOU

Два приятелі

Казки Гелени Бехлерової

Качур Квак дуже хотів мати приятеля.
— А який має бути той приятель? — питає півник Рубіник.
— Вірний. То мусить бути найвірніший приятель!
— Не знаю, що значить «вірний», поясни мені,— просить Рубіник.
— Бачиш, вірний, то значить, що як на мене нападе вовк, приятель мене оборонить.
— А коли на нього нападе вовк чи який інший звір?
— Тоді я обороню.
Качур задумався.
— Знаєш що, Рубінику, буду я твоїм приятелем, хочеш?
— Хочу. І не покинеш мене довіку?
— Довіку! А як знайду смачного черв’яка у воді, зразу дам тобі, Рубінику.
— А я, коли знайду зернятко в землі краще від інших,— дам тобі!

Вони взялися під крильця і скрізь ходили разом. Коли пів­ник розповідав щось, качур йому зараз притакував:
— Так, так, так!
— Ніколи не розлучимося? — питає Рубіник.
— Ніколи! — відповідає Квак.

Одного ранку, взявшися під крильця, розказували приятелі один одному цікаві бувальщини. А тут раптом вискочив з будки пес Фік, загавкав, загарчав і погнав їх, аж курява на дорозі знялася. Гнав дорогою, гнав луками до самого ставу.
Квак перший побачив воду.
— Рятуймося! — гукнув і хлюп у воду.
А півник? Півник плавати не вмів. Догнав його Фік, пошар­пав йому крильце, перелякав гучним гавкотом, побіг до будки й сховався там.
Квак уже виліз з води і стріпував пір’ям.
— Ой, качуре любий, від вовка ти мав мене боронити…— докоряв півник.
Засоромився Квак.
— Авжеж, боягуз я. Але той Фік так охижів, що я геть розгубився! Та вже на другий раз…

На другий раз Фік виглядав з будки, дивився на курей та качок і лиховісно гарчав:
— Кваче, кудкудаче, розуму на гріш у тебе нема! Прожену!
А Квак і Рубіник знов гуляли рядочком вкупі. Пустився за ними Фік. Збив куряву, полетіло півняче пір’я, качур затріпотів крилами і вдарився тікати на куцих ніжках.

Півник добіг до плоту.
— Рятуймося! — крикнув і — фрр! — злетів на пліт.
З плоту скочив на дах повітки… Тут Фік його не дістане!
А качур? Качур не вмів злітати на пліт. Догнав його Фік аж у кропиві, пошарпав хвіст, налякав гучним гавкотом і по­вернувся захеканий до будки.
Півник злетів з даху.
Качур похитав головою.
— Від вовка мав мене рятувати, друже Рубінику, а тим часом сам утік…
— Ах, бо той Фік таке скажене псисько! Такого галасу наробив, що я геть знетямився! Але іншим разом…
Іншим разом Квак, може, не втече у воду, а півник, може, не злетить на дах? Хтозна?..

Сподобався твір? Залиш оцінку!

1 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Про слимака – дивака”
Гелена Бехлерова
Переклад – Марії Гайдучок
Видавництво : “Веселка”
Київ, 1970 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: