ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу!Слава Україні!

Дві собаки

Байки Івана Крилова

Барбос, що в пана жив,
Служив,
Та ласки у дворі ні трохи не зажив,
Побачив раз, ходивши коло дому,
Жужу, свою стару знайому, —
На подушці вона сиділа, на вікні.
До неї лащиться він, наче до рідні,
З розчулення немов аж плаче,
І під вікном
Вищить, виля хвостом
Та скаче.
«Ну що, Жужутко, як живеш,
З тих пір, як до кімнат пани тебе забрали»
А пригадай: частенько ми голодували.
В кімнатах що ти стережеш?»
А та: «Я на життя не нарікаю,
Мій пан мене шанує і плекає;
Ласкава доленька моя,
І їм, і п’ю на сріблі я;
А з паном розважаюсь та щодня гуляю;
Як натомлюсь, то на м’який диван лягаю.
Ти ж як живеш?» — «Я», — пес відповіда,
Спустивши долі хвіст, з журби аж присіда: —
«Живу по-давньому: терплю і холод,
І голод,
Ретельно двір хазяйський стережу,
Ось тут під тином сплю і від дощу дрижу;
Коли ж невчасно гавкать стану,
Тоді і канчуків дістану.
А як, Жужу, ти щастя те знайшла,
Така безсила і мала,
В той час, як я із шкури пнуся марно?
Що робиш ти?» — «Що я роблю! От гарно!» —
Глузливо мовила Жужу:
«На задніх лапках я ходжу».

***

Багато хто добра доходить
Лиш тим, що добре він на задніх лапках ходить!

Переклад А. Хуторяна

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: