ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Двоє вірників помічників

Бірманські народні казки

Жила-була в одному селі вдова. У неї був син, причому єдиний. Його прозвали Ледарем за те, що він ніколи нічого не робив.
Одного разу, коли мати була на базарі, а Ледар сидів біля вікна, на очі йому попався чоловік, який вів
на мотузку Собаку та Кота.
— Що ти збираєшся робити з ними? — спитав його Ледар з вікна.
— Утопити в річці, — відповів незнайомець.
— За що ж ти хочеш так жорстоко вчинити з ними?
— Я царський кухар, – пояснив той, – а ці два шахрая залізли на кухню і з’їли сніданок самого
царя.
— Продай їх, будь ласка, мені, — попросив Ледар. — Я обіцяю доглядати за ними, щоб вони знову не залізли до тебе на кухню.
— А що ти мені за них даш?
Стара вдова була дуже бідна, і єдиною цінністю в її хаті був кошик з рисом.
— Кошик рису, — відповів Ледар.
Кухар забрав рис, а Собаку та Кота залишив.
Дізнавшись після повернення додому про те, що син проміняв кошик рису на Собаку та Кота, стара вдова сказала зі сльозами:
—Ледарю – Ледарю, ти ж палець об палець не вдариш, а тепер і їсти нам буде нічого!.. Горе мені,
бідній!..
Ледарю стало шкода маму, і він пообіцяв їй наступного дня знайти для себе якусь роботу.
Тієї ж ночі Кіт сказав Собаці:
— Друг Ледар врятував тебе і мене від смерті. І ми повинні відплатити йому добром.
— Ти правий, — відповів Собака. — Але як це зробити?

Кіт пояснив, що серед моря в золотому палаці живе принц — володар рубіну, що виконує всі бажання.
— Якби ми тільки зуміли дістати цей рубін і подарувати його нашому господареві Ледарю, — сказав він.
— Стрибай до мене на спину, — озвався Собака. – Ми здобудемо рубін.
І ось Собака з Котом на спині припливли до палацу, що височів посеред моря.
— Вартуй тут, на сходах, — сказав Кіт, коли вони прокралися вгору палацовими сходами, — а я пошукаю спальню принца.
Кіт проліз до покоїв, де спав принц, і обнишпорив кожен куточок, але рубіну ніде не було. Тоді він зловив Мишку.
— Високоповажний Кіт, — благала Миша, — пожалійте мене і відпустіь додому, а за це я тобі скажу, де тут що лежить.
— Мені потрібний рубін, який виконує бажання, — відповів Кіт.
— Я розповім тобі де є рубін… — промовила Миша. – Принц зберігає його у роті.
Тоді Кіт відпустив Мишу, і вона, видершись на ліжко принца, полоскотала хвостиком його ніс. Принц
голосно пчихнув, і рубін випав у нього з рота. Кіт відразу схопив рубін і чимдуж побіг до Собаки, і вони з Котом попливли назад.
Повернувшись до свого господаря, Кіт і Собака розбудили його і, віддавши рубін, сказали:
— Господарю, тепер тобі непотрібно шукати роботу.
А коли настав ранок, Ледар сказав своїй матері:
— Не турбуйся більше ні про що, матінко: я збираюся одружуватися з дочкою царя.
— Не кажи нісенітниці, сину, — заперечила та.
— Матінко, — продовжував Лентяй, — йди до палацу і посватай мені принцесу.
Мати тільки махнула рукою, але коли Ледар розповів їй про рубін і запевнив, що все буде добре, вона пішла до царя і попросила руки принцеси для свого сина.
— А що він уміє робити? – спитав той.
— Все вміє, – гордо відповіла вдова.
— Ну добре,— сказав цар,—звели своєму синові збудувати два мости — золотий і срібний — від вашого будинку до мого палацу. Якщо він це зробить, отримає мою дочку, а якщо ні, спалю живцем вас обох. І пам’ятай, жінко, що мости повинні бути готові завтра на світанку!
Само собою зрозуміло, що Ледарю було легше легко зробити це, і на світанку він побажав, щоб мости
були негайно готові.
У цей час цар виглянув з вікна та побачив два блискучі мосту.
— Моїй доньці пощастило, — сказав він собі.
Так. Ледар одружився з принцесою і став принцом.
Він і принцеса оселилися у золотому будинку. Мама Ледаря стала жити в другому золотому будинку. Собака і Кіт отримали свій маленький золотий будиночок.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.8 / 5. Оцінили: 16

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Бирманские народные сказки ”
Упорядник – Маунг Хтин Аунг
Переклад – М. Юцковська
Видавництво: “Иностранная литература”
Москва, 1957р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: