Дивень – ранок
Оповідання Володимира Сенцовського
— Мамо! Мамо! А що я бачив сьогодні на луках!
— Розкажи, синку!
— Як сонце в тумані купалось! А туман був такий густий-густий, що ми з татусем мало корів не розгубили.
— І хто ж вам допоміг? Мабуть, твої друзі?
— А от і ні. Сонце і вітерець — ось хто допоміг! Сонце хутенько туман підпушило, а вітерець підхопив його й відніс.
— Відніс? Куди?
— І мені хотілося знати! Ми з сонцем побігл за вітерцем. А він покотив туман просто на гречне поле! Глянули — гречка вж стоїть біла-біла… Я й завтр піду пасти череду.
Джерело:
“Дивень – ранок“
Володимир Сенцовський
Видавництво: “Веселка”
Київ, 1993 р.
Дуже гарний твір