TOU

Дзеркало

Казки зарубіжних письменників

Жив-був один Носоріг. Він мав звичку з усіх насміхатися.
— Горбатий! Горбатий! — дражнив він Верблюда.
— Це я горбатий? — обурювався Верблюд. — Та якби у мене на спині було три горби, я був би ще гарніший!
— Гей ти, товстошкірий! — кричав Носоріг Слонові. — Де в тебе ніс, а де хвіст? Щось я не розберу!
— І чого це він пристає до мене? – дивувався добросердний Слон. Хоботом своїм я задоволений, і він зовсім не схожий на хвіст!
— Дядечку, дістань горобця! — сміявся Носоріг над Жирафом.
— Сам дуже гарний! — звідкись зверху відповів Жираф.
Якось Верблюд, Слон і Жираф дістали дзеркало і пішли шукати Носорога. А той якраз до Страуса чіплявся:
— Гей ти, недощипаний! Голоногий! Літати не вмієш, а птахом називаєшся!
Від образи бідний Страус навіть голову під крило сховав.
— Слухай, друже! – сказав Верблюд, підійшовши ближче. — Невже ти сам себе вважаєш красенем?
— Звичайно! — відповів Носоріг. – Хто ж би у цьому сумнівався?
— Ну, тоді подивись на себе! – сказав Слон і простягнув Носорогу дзеркало.

Подивився Носоріг у дзеркало і зареготав:
— Ха-ха-ха! Хо-хо-хо! Що це ще за потвора на мене дивиться? Що в нього на носі? Хо-хо-хо! Ха-ха-ха!
І поки він сміявся, дивлячись на себе в дзеркало, Слон, Жираф, Верблюд і Страус зрозуміли, що Носоріг просто дурний, як корок. І вони перестали ображатися.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.5 / 5. Оцінили: 6

Поки немає оцінок...

Джерело:
“200 стихов, сказок и басен
С. Михалкова”
Видавництво: “АСТ”
2013 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: