ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Гадюка та ворона

Туркменські народні казки

Давно колись високо в горах жила на одній скелі ворона. А недалеко від неї в норі оселилася гадюка. Тільки-но ворона виведе пташенят, гадюка їх одразу й поїсть. Довго так велося, все та гадюка їла воронячих пташенят. Замучилася ворона, стало їй життя немиле. Несила вже зносити таку наругу. А був у неї приятель – шакал. Якось, коли прийшов він до ворони в гості, та тяжко зітхнула й розповіла йому, як знущається над нею гадюка. От шакал і радить їй:
– Переселися в інше місце, то й матимеш порятунок.
– Ні, друже шакале, не покину я цього місця; або сама загину, або гадину вб’ю.
– Як же ти її уб’єш?
– Коли засне.
– Нічого в тебе не вийде,– промовив шакал.– Краще полети в село та вкради у когось хустку або сорочку. За тобою поженуться, а ти й кинь те, що вкрадеш, на гадюку. Люди, щоб забрати свою одежину, уб’ють гадюку, а тобі порятунок буде.
Ото й полетіла ворона в село. Аж там молодиця білизну пере. Вкрала ворона якусь хустину, полетіла, а люди – за нею. Ворона кинула вкрадену хустину на гадюку, люди прибігли і вбили гадину.
Так ворона врятувалася від гадюки й стала жити щасливо.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Туркменські народні казки”
Переклад – Г. Халимоненко
Видавництво: “Веселка”
Київ, 1979 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: