Гавкав песик
Вірші Ганни Чубач
На балкончик
Котик сів.
Очки мружив,
Спинку грів.
Й раптом
Зграйку горобців
В синім небі
Він уздрів.
І почав
Нявчати
І дітей
Прохати:
— Чуйте! Чуйте!
Підрахуйте
І всіх мені
Подаруйте!
Діти довго
Рахували:
— Сто — багато!
Десять — мало!
А їм песик
Гавкав з буди:
— Йому й десять
Досить буде!