Голубочки
Лідія Компанієць
Якось вдень,
На старість літ,
Посварились Баба й дід,
А тоді —
Як діточки —
В різні боки
Та кутки.
Дід мовчить:
Уперся він,
Мов кілочок той
У тин.
Не говорить І стара…
Вже й обідати Пора…
Вже спустилася Пітьма,
А розмовоньки — Нема…
Баба зроду Говірка,
Ця мовчанка їй тяжка.
Розтуля вона Вуста,
В діда лагідно Пита:
— Ти, старий,
Учора чхнув? —
Дід удав,
Що не почув.
— Чхнув чи ні? ——
Стара ізнов.
—Чхнув… То що?
—То будь здоров!
Засміявся дід В одвіт…
Помирились Баба й дід.
І сидять вони укупці —
Голубочок при голубці.
Джерело:
“Веселі пригоди”
Збірка
Упорядник – Ірина Маценко
Видавництво: “Веселка ”
м. Київ, 1985 р.