Горобчик
Оповідання Олега Буценя
Оповідання “Горобчик” Олега Буценя розповідає про двох сестер, одна з яких знайшла на вулиці маленького горобчика, що, мабуть, випав з гнізда. Що зробили дівчатка з пташкою — дізнаєтесь, прочитавши оповідання. Цікаво, чи правильно зробила Маринка?

Маринка вбігла в кімнату весела, задихана і прямо з порога закричала:
— Дивіться! Горобчик!
Люда, що сиділа за столом і малювала, відштовхнула стілець і мерщій побігла до сестри.
— Де?
— Ось,— показала Маринка сіреньку пташку, розтуляючи долоні.
— Напевне, з дерева впала й забилась,— сказала мама.
— А вона видужає?
— Не знаю, треба допомогти їй.
— Видужає! Видужає! — закричали дівчатка.— Ми будемо добре доглядати її.
Того ж дня мама дістала в сусідів стару клітку і посадила в неї горобчика. Маринка і Люда поставили йому блюдечко з водою, накришили хліба, насипали круп.
Перший день горобчик сидів у куточку зажурений. Він підібгав під себе лапки і нічого не їв. Але наступного дня вже почав потроху їсти. А ще через кілька днів весело стрибав по жердинках.
Надворі була весна. Дерева стояли зелені, тепло світило сонце.
Якось підійшла Люда до клітки, що висіла на вікні, дивиться: знову зажурився горобчик, забився в куток. Пролетить повз клітку пташка — він весь стрепенеться, зиркне очком і знову замре. Напевне, схотілось і йому політати в синьому небі. Жаль стало Люді горобчика. Відчинила вона дверцята клітки і… випустила його на волю.
Саме тут прибігла до кімнати Маринка. Побачила порожню клітку, питає:
— А де горобчик?
— Випустила,— відповіла Люда.
— Ех ти,— накинулась на неї Маринка,— а ще хвалилась, що пташок любиш. Не хочеш ти їх доглядати — от і випустила!
— А от і ні! — засперечалась з нею Люда.— Я більше за тебе їх люблю.
Так чи не так?
Джерело:
Олег Буцень — “Так чи не так”
Художниця: Галина Олексіївна Савченко
Видавництво “Веселка”, Київ, 1983
10 из 10