ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу!Слава Україні!

Горобець-молодець

Казки Георгія Караславова

Одної холодної зимової ночі горобець Ласун не вернувся під стріху хати край села, де зимували всі горобці.

Що тільки не думали про це! Одні горобці казали, що Ласун — дуже необачний і, мабуть, його впіймала кішка.

Другі стояли на тому, що любов до ласощів завела його в пастку.

Треті запевняли, що він утік на інший кінець села, де більше харчу. Дехто вірив, що Ласун заблукав і ночує під чужою стріхою.

Його мати, стара горобчиха Ковтнишмат, весь час плакала і з горя скубла на собі пір’я. До самого світанку її заспокоювали, що син повернеться.

І справді, коли горобчиха Ковтнишмат по паузі знову заголосила, Ласун шугнув під стріху, радісно сплеснувши крильми.

— Де ти був? Що з тобою сталося? Чому не вернувся вчора ввечері? — з’юрмилися навколо нього всі горобці.

— Вчора ж увечері захурделило,— почав пояснювати Ласун.— Я збився з дороги. Сів на якийсь дах і, не знаючи, що робити, там і лишився.

— Просто на даху! — зойкнув від здивування старий горобець Цвірілик-співець.— І ти не замерз?

— Ти найхоробріший з-поміж нас усіх! — захоплено вигукнула молода горобчиха і всміхнулася йому.

— Що герой, то герой, нічого не скажеш! — потвердив старий горобець Цвірілик-співець і ласкаво поплескав його по настовбурченому пір’ї.

Ласуна вихваляли всі горобці, кожен хотів бути йому за приятеля.

Тільки Горобець-Молодець мовчки сидів осторонь і з прихованою заздрістю слухав те вихваляння. Досі він перемагав у всіх горобиних змаганнях.

І от несподівано горобець Ласун зажив більшої слави, ніж він сам.

— Кажуть, що сьогодні увечері буде ще холодніше? — запитав схвильовано Горобець-Молодець.

— Ти ще й питаєш! — дружно відповіло кілька старих горобців.— Учора йшов сніг, було тепло. Зараз небо ясне, без жодної хмаринки, вночі буде лютий морозисько.

— Гаразд,— сказав Горобець-Молодець і з викликом глянув на Ласуна.— Цю ніч я простою на гребені хати, де шугає холодний вітер.

Всі здивовано глянули на нього.

— Чи ти здурів! — закричав старий горобець Цвірілик-співець.

— Ось побачите! — заявив рішуче Горобець-Молодець.— Я переможу горобця Ласуна.

— Але ж горобець Ласун цього не хотів… Він просто заблукав,— обурився Цвірілик-співець.— І вчора було набагато тепліше… А сьогодні увечері дерево й камінь затріщать від морозу…

Намагалися й інші горобці уговорити його не робити такої дурниці, застерігали, що він поплатиться,— але ніщо не допомогло.

Уся горобина зграя неабияк сполошилася. Одні запевняли, що Горобець-Молодець не витримає і по¬
вернеться, інші доводили, що він загартований і витерпить найлютіший холод, треті просто хвалили його і казали, що він на все здатний. Були й такі горобці, які з недовірою похитували головами чи мовчки плакали,— їм було шкода Горобця-Молодця.

— Пропаде! Пропаде! — невтішно плакала його тітка.

З хвилюванням діждалися ночі й настрахані провели його на стару хату. Горобець-Молодець зараз видавався їм ще стрункішим, ще вродливішим. Білі цяточки на його крильцях аж виблискували в пітьмі.

Він махнув на прощання крилом і випурхнув на гребінь даху. Дув холодний пронизливий вітер. Кілька промерзлих зірочок злякано мигтіли над сонним селом, ліниво куріло з димарів…

Горобці ледь дочекалися ранку. Як тільки бліде зимове сонце виткнулося з-за далеких білих пагорбів, вони з галасом випурхнули з-під стріхи. На гребені хати лежав скоцюрблений Горобець-Молодець, нерухомий, задубілий.

— Марнолюбство його згубило! — сказав старий Цвірілик-співець і з сумом відвів погляд.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Горобець – молодець“
Збірка
Георгій Караславов
Видавництво: “Веселка”
м. Київ, 1978 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: