Гррр Грізний і Рррр Тихоня

Жив-був на світі лев. Звали його Рррр. Він не вмів голосно гарчати. І за це його прозвали Рррр Тихоня.

Одного разу мама сказала йому:

– Рррр, піди в джунглі і погарчи там разом з іншими левами.

Рррр пішов у джунглі.

Там було багато левів, і всі вони голосно гарчали:

– ГРРРРРР !!

– А тепер ти погарчи, – сказали вони Тихоні.

І Рррр Тихоня загарчав, але тихо-тихо:

– РРРРР!

Всі леви над ним посміялися.

Рррр повернувся додому і випив мікстуру від кашлю. А потім пішов на подвір’я за будинком і там став вправлятися: «Ррррр, ррррр …»

Але, скільки не намагався, гарчання у нього виходило зовсім тихеньке.

Як він засмутився!

І пішов до свого друга, який умів гарчати голосніше за всіх у джунглях: «ГРРРРРРРР !!» За це його і прозвали Гррр Грізний.

Він так грізно гарчав, що дерева хиталися від страху, хмари розліталися по небу і всі звірі ховалися хто куди. Навіть король в своєму замку лякався, коли Гррр починав гарчати.

– Знову Гррр гарчить в джунглях, – говорив він королеві – Грізний він лев! А знаєш, люба, про що я подумав? Він був би надійним сторожем в нашому замку. І тоді вже ніхто не посмів би вкрасти королівські коштовності. Я дуже турбуюся за них, коли їх охороняють тільки кішка та мишка.

– Ти маєш рацію, любий, – сказала королева.

І король відразу наказав прем’єр-міністрові піти в джунглі до Гррр Грізного і запросити його до палацу, щоб він охороняв королівські коштовності.

– А заодно і з нашою дитиною посидить, – сказала королева. – А то я ніколи не можу вийти з дому.

І прем’єр-міністр пішов в джунглі. Але, побачивши Гррр Грізного, він так злякався, що заліз на дерево.

– Король просив дізнатися у тебе, чи не погодишся ти піти до палацу охороняти королівські коштовності? – крикнув він. – А королева просила, щоб ти іноді посидів з дитиною!

Гррр охоче погодився і пішов з прем’єр-міністром в замок. Король сказав йому:

– Сідай перед воротами замку і гарчи якомога голосніше.

І Гррр гарчав:

– ГРРР! ГРРРРРРР!

– Прекрасно! – сказав король.

Але королева була незадоволена.

– Він так грізно гарчить, що лякає дитину, – сказала вона. – Я цього не потерплю.

Вона висунулася з вікна і крикнула леву:

– Ти занадто голосно гарчиш! І кожен раз будиш і лякаєш дитину.

Гррр подумав трохи, потім пішов у джунглі, знайшов там свого друга Рррр Тихоню і попросив його піти разом з ним в замок.

Рррр пішов і став гарчати тихенько-тихенько:

– рррррр, рррр …

На цей раз королева залишилася дуже задоволена.

– Прекрасно! – сказала вона. – Вирішено, коли дитина прокинеться, вартувати і гарчати буде Гррр Грізний, а коли засне, гарчати і вартувати буде Рррр Тихоня.

Рррр і Гррр теж були задоволені і на радощах обнялися. Міцно, міцно!