Гррр Грізний і Рррр Тихоня
Дональд Біссет
Жив-був на світі лев. Звали його Рррр. Він не вмів голосно гарчати. І за це його прозвали Рррр Тихоня.
Одного разу мама сказала йому:
– Рррр, піди в джунглі і погарчи там разом з іншими левами.
Рррр пішов у джунглі.
Там було багато левів, і всі вони голосно гарчали:
– ГРРРРРР !!
– А тепер ти погарчи, – сказали вони Тихоні.
І Рррр Тихоня загарчав, але тихо-тихо:
– РРРРР!
Всі леви над ним посміялися.
Рррр повернувся додому і випив мікстуру від кашлю. А потім пішов на подвір’я за будинком і там став вправлятися: «Ррррр, ррррр …»
Але, скільки не намагався, гарчання у нього виходило зовсім тихеньке.
Як він засмутився!
І пішов до свого друга, який умів гарчати голосніше за всіх у джунглях: «ГРРРРРРРР !!» За це його і прозвали Гррр Грізний.
Він так грізно гарчав, що дерева хиталися від страху, хмари розліталися по небу і всі звірі ховалися хто куди. Навіть король в своєму замку лякався, коли Гррр починав гарчати.
– Знову Гррр гарчить в джунглях, – говорив він королеві – Грізний він лев! А знаєш, люба, про що я подумав? Він був би надійним сторожем в нашому замку. І тоді вже ніхто не посмів би вкрасти королівські коштовності. Я дуже турбуюся за них, коли їх охороняють тільки кішка та мишка.
– Ти маєш рацію, любий, – сказала королева.
І король відразу наказав прем’єр-міністрові піти в джунглі до Гррр Грізного і запросити його до палацу, щоб він охороняв королівські коштовності.
– А заодно і з нашою дитиною посидить, – сказала королева. – А то я ніколи не можу вийти з дому.
І прем’єр-міністр пішов в джунглі. Але, побачивши Гррр Грізного, він так злякався, що заліз на дерево.
– Король просив дізнатися у тебе, чи не погодишся ти піти до палацу охороняти королівські коштовності? – крикнув він. – А королева просила, щоб ти іноді посидів з дитиною!
Гррр охоче погодився і пішов з прем’єр-міністром в замок. Король сказав йому:
– Сідай перед воротами замку і гарчи якомога голосніше.
І Гррр гарчав:
– ГРРР! ГРРРРРРР!
– Прекрасно! – сказав король.
Але королева була незадоволена.
– Він так грізно гарчить, що лякає дитину, – сказала вона. – Я цього не потерплю.
Вона висунулася з вікна і крикнула леву:
– Ти занадто голосно гарчиш! І кожен раз будиш і лякаєш дитину.
Гррр подумав трохи, потім пішов у джунглі, знайшов там свого друга Рррр Тихоню і попросив його піти разом з ним в замок.
Рррр пішов і став гарчати тихенько-тихенько:
– рррррр, рррр …
На цей раз королева залишилася дуже задоволена.
– Прекрасно! – сказала вона. – Вирішено, коли дитина прокинеться, вартувати і гарчати буде Гррр Грізний, а коли засне, гарчати і вартувати буде Рррр Тихоня.
Рррр і Гррр теж були задоволені і на радощах обнялися. Міцно, міцно!